Атопічний дерматит у дітей протокол
Додаток №5
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України
від 27.12.2005 №
767
ПРОТОКОЛ
ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З
АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ
Нозологічна форма шифр МКХ-10
Атопічний дерматит L20 – L20.9.
L 20 Атопічний дерматит.
L 20.8 Інші атопічні дерматити.
L 20.9 Атопічний
дерматит неуточнений.
Атопічний дерматит (АтД) – генетично зумовлене хронічне алергічне
запалення шкіри, яке має характерну клінічну картину, супроводжується
свербінням і часто поєднується з респіраторними проявами негайної алергії:
алергічним ринокн’юнктивітом, атопічною бронхіальною астмою.
Діагностичні критерії атопічного дерматиту
Обов’язкові:
1. Свербіння;
2. Типова морфологія і локалізація уражень:
згинальні поверхні кінцівок, посилення шкірного малюнку;
3. Ліхенізація шкіри на згинальних поверхнях
кінцівок, посилення шкірного малюнку;
4. Хронічний рецидивуючий перебіг;
5. Атопія в анамнезі і в родині.
Додаткові
1. Сухість шкіри;
2. Іхтіоз, посилення шкірного малюнку долонь,
фолікулярний кератоз;
3. Позитивна шкірна реакція гіперчутливості
негайного типу з харчовими та іншими алергенами;
4. Підвищений рівень загального сироваткового
IgE;
5. Виникнення захворювання в ранньому віці (до
2 років);
6. Схильність до інфекції шкіри переважно
стафілококової та герметичної етіології;
7. Неспецифічний дерматит кистей та стоп;
8. Екзема сосків;
9. Хейліт;
10. Рецидивуючий кон’юнктивіт;
11. Лінії Дені (складка Дені – Моргана на
нижніх повіках);
12. Білий дермографізм;
13. Темні кола навкруг очей;
14. Блідість або еритема обличчя;
15. Складка на передній поверхні шиї;
16. Свербіння при потінні;
17. Алергія до вовни і розчинних жирів;
18. Залежність клінічного перебігу від
факторів зовнішнього середовища та емоцій.
Лабораторні тести
1. Позитивні шкірні тести з харчовими,
побутовими або грибковими алергенами;
2. Окрім загального сироваткового, підвищення
рівнів специфічних IgE-антитіл;
3. Клітинні реакції гіперчутливості
уповільненого типу in vitro;
4. Еозинофілія;
5. Порушення показників функціонального стану
шлунково-кишкового тракту;
6. Дисбактеріоз.
Коментар:
Локалізація шкірних уражень залежно від віку:
ранній дитячий вік – обличчя, волосиста
частина голови, шия;
дитячий вік старший за 4 роки – згинальні
поверхні кінцівок (ліктьові, підколінні ямки), кисті, щиколотки, зменшення
уражень обличчя;
дорослий вік – обличчя (перорально та
перорбітально), шия.
Ступінь тяжкості АтД визначається поширеністю
шкірного процесу, локалізацією, наявністю вторинної шкірної інфекції і
респіраторних проявів атопії.
ДІАГНОСТИКА
Для діагностики, оцінки ступеня тяжкості, а також
ефективності проведеної терапії, необхідно використовувати напівкількісний
метод – шкалу SСORAD (Scoring of Atopik Dermatitis), який передбачає бальну
систему оцінки шести об’єктивних і суб’єктивних симптомів, які заносяться в
оціночний аркуш. Кожний симптом оцінюється від 0 до 3 балів (0 – відсутність, 1
– легкий, 2 – середній, 3 — тяжкий). Оцінки виставляються у спеціальній
таблиці, і на їх підставі розраховується загальний індекс SСORAD.
І етап: визначення та оцінка ознак
інтенсивності (об’єктивні симптоми)
еритема (гіперемія),
набряк / папула,
мокнуття / кірки,
екскоріація,
ліхеніфікація,
сухість.
ІІ етап: розрахунок
площі ураження шкірних покривів
Площа ураження
оцінюється за правилом “дев’яток”. При цьому одна долоня дитини складає 1%
всієї поверхні шкіри.
ІІІ етап: оцінка
суб’єктивних ознак
Оцінюється свербіж
і порушення сну за 10-бальною шкалою згідно із середніми цифрами за останні 3
дні / ночі.
IV етап:
розрахунок величини індексу SСORAD
SСORAD = А/5 + 7 х
В/2 + С, де
А – площа ураження шкіри у відсотках,
В – сума балів
об’єктивних ознак,
С – сума балів
суб’єктивних ознак.
АтД
характеризується високим вмістом загального сироваткового IgE і численною
сенсибілізацією до атопічних алергенів (побутових, епідермальних, грибкових,
пилкових, харчових).
При АтД мають місце
зміни Т-клітинної регуляції (переважно Th2 – відповідь), що визначає наявність
IgE-зумовлених реакцій. Для атопічного дерматиту характерні висока ступінь
колонізації Staph. aureus; вірусні інфекції, зумовлені Herpes simplex,
Varicella, вірусом бородавки и контагіозного молюска, а також грибкові інфекції
(дерматомікози, зумовлені Trichophyton, високий відсоток колонізації умовно –
патогеними грибами роду Candida albicans, C. Parapsilosis, Rhizopus spp.,
Spegazzinia tessarthra, Pityrosporum ovale). Із супутніх захворювань найчастіше
зустрічається патологія кишково-шлункового тракту: гастрити , виразкова хвороба
шлунку і 12-палої кишки, порушення мікрофлори кишкового тракту, паразитарна
інвазія, а також вогнища хронічної інфекції, захворювання ЛОР- органів,
порушення психіки, катаракта.
ОБСТЕЖЕННЯ
1. ОБОВ’ЯЗКОВІ
ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
-Клінічний аналіз
крові (при відхиленнях від норми — 1 раз на 10 днів).
-Біохімічний аналіз
крові (загальний білок, білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, фібриноген,
СРБ, глюкоза) одноразово, у випадку проведення плазмоферезу — контроль
загального білка перед кожним сеансом.
Визначення групи
крові, резус-фактора.
-RW, ВІЛ.
— загальний аналіз
сечі, при необхідності – аналіз сечі по Нечипоренку.
— Імунологічне
обстеження (визначення рівня IgA, IgM, IgG, загального сироваткового IgE,
субпопуляцій лімфоцитів).
— Бактеріологічне
дослідження фекалій (аналіз кала на дисбактеріоз) під час надходження до
стаціонару і контрольний через 2 тижня після закінчення коригуючого курсу
терапії.
— ЕГДС – під час
надходження до стаціонару.
— ЕКГ.
— Рентгенологічне
дослідження ППН – під час надходження до стаціонару.
2. ДОДАТКОВІ
ОБСТЕЖЕННЯ
— УЗД органів
черевної порожнини , малого тазу, нирок – за показаннями.
— Рентгенологічне
обстеження ОГК – за показниками.
3.
АЛЕРГОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
— Алергоанамнез.
— Шкірні тести з
атопічними алергенами (скарифікаційні, prick).
— Визначення
специфічних IgE – антитіл до атопічних алергенів (з використанням МАСТ або РАСТ).
— Провокаційні
тести за необхідністю (назальні, кон’юнктивальні).
4. ОБОВ’ЯЗКОВІ
КОНСУЛЬТАЦІЇ
— Алерголог.
— Дерматолог.
— Педіатр.
— Гастроентеролог.
— Отоларінголог.
— Ендокринолог.
— Психоневролог.
При дифузному АтД
постановка шкірних тестів може бути проведена тільки після досягнення ремісії
або відносної ремісії шкірного процесу.
ХАРАКТЕРИСТИКА
ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ
Рекомендується
дотримуватися гіпоалергенної дієти.
ПОЕТАПНЕ
ЛІКУВАННЯ
1-й етап –
елімінація причинних алергенів: індивідуальні гіпоалергенні дієти і бережні
режими .
2-й етап –
ліквідація загострення (у випадку вираженого загострення шкірного процесу з
явищами еритродермії, екзематизації, лімфаденопатії, гіпертермії) проводиться
протягом 3-7 днів, у окремих випадках – протягом 14 днів. Застосовуються
атнигістамінні препарати першого и другого покоління. При вираженому свербінні,
особливо вночі, перевага надається антигістамінним препаратам, що володіють
седативною дією, комбінуючи прийом їх через рот і дом’язово.
-Хлоропірамін
гідрохлорид (супрастин) або клемастін (тавегіл) у вікових дозах 1-2 рази на
добу 3-5 днів зазвичай вводять при тяжкому загостренні перед сном, поєднуючи з
перитолом (ципрогентадін) дітям із 6 міс, або семпрексом (акривастином) – детям
старшого віку.
-антигістамінні
препарати ІІ покоління з додатковими протиалергічними властивостями –
антимедіаторними і мембранстабілізуючими (кларитин) – 4-6 тижнів.
-При неефективності
антигістамінних препаратів та вираженій гостроті і поширеності процесу – системні
глюкокортикостероїди: дексаметазон (дексон) або бетаметазон (целестон) 0,5-1 мг
кг залежно від тяжкості і поширеності шкірного процесу, 5-7 діб, в окремих
випадках – до 10 діб.
-При важкому
перебігу – імуносупресивні препарати циклоспорин перорально, або такролімус –
місцево у формі 0,03% мазі для короткотермінового або переміжного лікування АтД
у дітей віком 2-18 років при важкому перебігу АтД або перебігу середньої
важкості, у яких стандартне лікування (наприклад, кортикостероїдами) було
неефективним або протипоказаним. Поліпшення настає через тиждень лікування.
Мазь слід наносити тонким шаром та втирати в уражені ділянки двічі на день, з
інтервалом у 12 годин, ще протягом тижня після зникнення симптоматики АтД –
пошкоджені та оброблені ділянки не можна накривати тканиною.
3-й етап – базисна
терапія: антигістамінні препарати призначаються курсами по 7-10 днів, а також з
метою профілактики: 1-го поколінння –хлоропірамін гідрохлорид у вікових дозах
двічі – тричі на добу, клемастин у вікових дозах двічі на добу, 2-го покоління
– цетеризін (зіртек) , лоратадін у вікових дозах 1 раз на добу, эбастін
(кестін) у вікових дозах двічі на добу, 3-го покоління – фексофенадін (телфаст)
у вікових дозах 1 раз на добу (при наявності ринокон’юнктивіту).
Стабілізатори
мембран мастоцитів: кетотифен (задітен) у вікових дозах двічі на добу курсами
тривалістю не менше 3 міс. — до 6 — 12 -24 міс., динатрієва сіль
кромогліцинової кислоти (налкром) по 1 капсулі тричі на добу за 10 -15 хвилин
до їжі курсами тривалістю 1-2 мес.
Топічні ГКС різноманітного ступеню активності
призначають у залежності від ступеня тяжкості АтД (елоком, целестодерм, локоїд,
кутівейт, дермовейт та ін.) , при призначенні топічних ГКС необхідно пам’ятати
про можливі побічні ефекти цих препаратів (атрофія шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, розвиток телеангіектазій, еритрозів, гіпертрихозу, розвиток
вторинної бактеріальної, мікотичної і вірусної інфекції, системна дія ГКС).
Тому, топічні ГКС бажано призначати у відповідності з певними правилами, які дозволяють
зменшити вірогідність виникнення небажаних ефектів.
4-й етап – після досягнення клінічної ремісії
– проведення СІТ причинно-значущими алергенами прискореним методом, при
необхідності – на тлі антигістамінних препаратів або кетотифену. СІТ необхідно
проводити протягом не менше трьох – п’яти років.
АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ
При піодермії — антибактеріальна терапія на
тлі антигістамінних препаратів. .Категоричні протипоказання — препарати
пеніцилінового ряду! При торпідному до антибактеріальної терапії перебігу
гнійних ускладнень, необхідно терапевтичні заходи антибіотиками посилити
імунокорегуючою терапією. Хворим із респіраторними проявами атопії необхідно
проводити базисну корегуючи терапію.
КОРЕКЦІЯ СУПУТНІХ
ЗАХВОРЮВАНЬ – згідно стандартам МКХ-10.
Невротичні розлади
Психотропні препарати з седативною дією
(призначаються при необхідності): алімемазин (терален) – 2,5 5 мг двічі на добу
або на ніч курсами протягом 1 місяця, тиорідазін(сонапакс)- 10 мг двічі – тричі
на добу курсами протягом 1 місяця, оксоазепам (тазепам) – 10 мг на ніч,
феназепам — 0,0005 г на ніч. Трициклічні препарати (доксепін, амітриптилін)
також мають антигістамінну дію, викликають сон та зменшують свербіння. Наявні
місцеві формі доксепіну, дифенгідраміну (крем, гель або спрей) та бензокаїну,
проте ці препарати можуть системно всмоктуватися, спричинюючи алергічний
контактний дерматит.
Дисбактеріоз
Піобактеріофаг (комбінований або полівалентний), пробіотики залежно від
виду порушень мікрофлори (біфікол, біфідумбактерин, ацилакт, примадофілус,
флорадофілус, нормадофілус, лінекс, ентерол) у поєднанні з ферментами:
панкреатин (фестал, энзистал, мезим- форте, креон, панзинорм).
Правила догляду за шкірою
1. Щоденно душ із гелями, які не містять мила.
2. Пом’якшуючі, живлячі креми: крем Унни на
оливковому маслі, топічні стероїди. На периоральну зону, заїди – комбіновані
препарати — тридерм, травок орт та ін.
3. При загостренні піодермії: обробка шкіри 3%
розчином перекису водню з метою видалення гнійного вмісту і шкірочок, після
чого – 0,2% розчином хлоргексидину або розчином фурациліну, потім фукарцином
або діамантовим зеленим і (як заключний етап) – топічні антибактеріальні
препарати (бактробан, оксіцилклозоль, левавінізоль та ін.). Обробку шкіри
проводити 1 – 2 рази на добу.
У процесі лікування необхідно проводити
навчання хворих та їх родичів правилам догляду за шкірою, виконанню гігієнічних
заходів, особливо при наявності побутової і епідермальної алергії, заходам
профілактики загострень.
Рекомендується фізіотерапевтичне лікування грязями,
ультрафіолетове опромінення, селективна фототерапія, ПУВА-терапія, кліматичне
лікування на морських курортах : Криму, Одеси та Азовського узмор’я.
ТРИВАЛІСТЬ СТАЦІОНАРНОГО ЛІКУВАННЯ
Стаціонарне лікування при необхідності
поділяється на 2 етапи:
1-й етап – зняти загострення, обстеження і
корекція супутніх захворювань; тривалість даного етапу – 20 — 35 днів.
2-й етап – проведення СІТ алергенами,
тривалість етапу — 14-20 днів.
ПРОФІЛАКТИКА ЗАГОСТРЕНЬ
— Гіпоалергенні дієт з повною елімінацією
продуктів, які викликають загострення АтД.
Антигістамінні препарати ІІ покоління з
додатковими протиалергічними властивостями – антимедіаторними і
мембраностабілізучими (кларитин) – 6 місяців і більше.
Імуномодулятори (індивідуально).
Препарати, які містять поліненасичені жирні
кислоти.
Специфічна імунотерапія алергенами (СІТ).
ВИМОГИ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ
Зникнення свербіння, зменшення площі і
інтенсивності ураження шкіри аж до клінічної ремісії, нормалізація сну,
покращення психоемоційного і загального стану хворих, стабілізація
респіраторних проявів атопії і супутніх захворювань.
— Хворі на АтД потребують диспансерного спостереження у алерголога для
проведення сучасних лікувально – профілактичних заходів, спрямованих на
скорочення тимчасової втрати працездатності.
— Пацієнти з обмеженою формою АтД підлягають
амбулаторному лікуванню, пацієнтам із генералізованою формою АтД необхідне
стаціонарне лікування протягом 20-35 днів
Заступник директора
департаменту організації та розвитку
медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко
Источник
Версия: Клинические протоколы (Беларусь)
Категории МКБ:
Атопический дерматит (L20)
Разделы медицины:
Аллергология детская, Дерматология детская, Педиатрия
Общая информация
Краткое описание
Приложение
к приказу Министерства здравоохранения
Республики Беларусь
08.08.2014 № 829
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ
диагностики и лечения аллергических заболеваний у детей
Клинические протоколы предназначены для оказания медицинской помощи детям с аллергическими заболеваниями в амбулаторных и стационарных условиях районных, городских, областных и республиканских организаций здравоохранения Республики Беларусь.
Настоящие клинические протоколы по диагностике и лечению основных аллергических заболеваний у детей, актуальных для Республики Беларусь, разработаны с учетом рекомендаций международных согласительных документов, основанных на принципах доказательной медицины.
Обязательные диагностические исследования выполняются для постановки и подтверждения предполагаемого диагноза и вне зависимости от уровня оказания медицинской помощи.
Дополнительные диагностические исследования проводятся для уточнения диагноза, этиологии аллергического заболевания, патогенетического варианта болезни. Этот вид диагностики выполняется в зависимости от наличия необходимого оборудования, реагентов и расходных материалов, позволяющих выполнить дополнительные исследования на соответствующем уровне. В случае отсутствия возможности для выполнения диагностики пациент направляется в организацию здравоохранения следующего уровня. Кратность обследования определяется состоянием пациента и необходимостью контроля динамики патологического процесса.
Фармакотерапия осуществляется в соответствии с протоколом с учетом всех индивидуальных особенностей каждого пациента и клинико-фармакологических характеристик лекарственных средств. При этом необходимо учитывать наличие индивидуальных противопоказаний, аллергологический и фармакологический анамнез.
Аллергологическая диагностика методом кожных проб и аллергенспецическая терапия выполняются врачом аллергологом на амбулаторном приеме или в условиях аллергологического отделения (коек в структуре других отделений).
КЛИНИЧЕСКИЙ ПРОТОКОЛ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ АТОПИЧЕСКОГО ДЕРМАТИТА У ДЕТЕЙ
Наименование нозологической формы заболевания (шифр по МКБ-10):
Атопический дерматит (L20) (почесуха Бенье (L20.0)).
Другие атопические дерматиты (L20.8).
Атопический дерматит неуточненный (L20.9).
Клинический протокол разработан на основе рекомендаций международного согласительного документа под эгидой EAACI и AAAAI (Diagnosis and treatment of atopic dermatitis in children and adults / PRACTALL Consensus Report, 2006) и согласительного документа по атопическому дерматиту под руководством AAAAI и ACAAI (Atopic dermatitis: a practice parameter update, 2012). Дозирование антигистаминных средств представлено в таблице 6.
Классификация
Клиническая классификация атопического дерматита:
1. Возрастные стадии (формы): начальная (соответствует ранее принятому клиническому комплексу «экссудативно-катарального диатеза»), младенческая (наблюдается в возрасте от 2-3 месяцев до 2 лет), детская (наблюдается в возрасте от 2 до 10-12 лет), подростковая (наблюдается в возрасте от 10-12 лет и старше).
2. По течению: острый период, подострый период, период клинической ремиссии (полная, неполная).
3. По степени тяжести: легкий, средней тяжести, тяжелый.
4. По распространенности: локализованный (ограниченный), распространенный, диффузный.
5. Клинико-этиологический вариант с учетом спектра сенсибилизации: пищевая, бытовая, клещевая, грибковая, пыльцевая либо поливалентная сенсибилизация.
Диагностика
Объем обязательных исследований при первичной диагностике атопического дерматита:
1. Анализ крови общий.
2. Определение аллергенспецифических Ig-E-антител*.
3. Анализ кала на яйца гельминтов, цисты простейших.
4. Исследование на энтеробиоз.
5. Посев с кожи на флору и чувствительность к антибиотикам при вторичном инфицировании.
Объем дополнительных исследований по показаниям при первичной диагностике атопического дерматита:
1. Консультация аллерголога для дифференциальной диагностики и уточнения патогенетического варианта атопического дерматита с аллергологическим обследованием методом кожных аллергологических проб.
2. Консультация дерматолога при сложностях дифференциальной диагностики и подбора местной терапии.
3. Биохимический анализ крови (белок, белковые фракции, С-реактивный белок, мочевина, креатинин, АЛТ, ФСТ, ђ-амилаза, глюкоза крови).
4. Иммунограмма (уровень иммуноглобулинов, комплемента, фагоцитарная активность нейтрофилов, общее количество и субпопуляции Т- и В-лимфоцитов)*.
5. Реакция аллергенспецифического повреждения лейкоцитов*.
6. Реакция дегрануляции тучных клеток с лекарственными аллергенами*.
7. Реакция выброса миелопероксидазы с аллергенами*.
8. Осмотр ЛОР-врача.
9. Копрограмма.
10. Исследование на токсокароз.
11. Фиброгастродуоденоскопия.
12. УЗИ органов брюшной полости.
13. Консультация гастроэнтеролога.
14. Консультация генетика.
15. Консультация психотерапевта.
16. Биопсия кожи*.
___________________
* Назначается по показаниям в специализированных отделениях и на специализированных приемах.
Лечение за рубежом
Пройти лечение в Корее, Израиле, Германии, США
Лечение за рубежом
Пройти лечение в Корее, Турции, Израиле, Германии и других странах
Выбрать иностранную клинику
Бесплатная консультация по лечению за рубежом! Оставьте заявку ниже
Лечение
Объем лечения:
| Клиническая ситуация | Объем терапии |
| Атопический дерматит без инфицирования | 4. Гипоаллергенный быт. 5. Индивидуальная гипоаллергенная диета при пищевой сенсибилизации. При аллергии к белкам коровьего молока при искусственном и смешанном вскармливании смеси на основе гидролизата белков коровьего молока высокой степени, старше года продукты клинического питания на основе гидролизата белков коровьего молока. 6. Ступенчатая местная терапия в зависимости от степени тяжести кожного процесса: — I ступень (сухость кожи): лечебно-косметический уход постоянно. Терапия первой ступени сохраняется для каждой последующей; — II ступень (начальная стадия, легкая степень): топические кортикостероиды короткими повторными курсами по 5-7 дней на выбор (мометазон с первых дней жизни, метилпреднизолона ацепонат с 4 мес. жизни, гидрокортизона бутират с 6 мес. жизни, преднизолон с 1 года, бетаметазон с 2 лет, гидрокортизон с 2 лет жизни). При неэффективности топических стероидов, а также на лица/шею или при наличии противопоказаний к топическим кортикостероидам — топические ингибиторы кальциневрина (пимекролимус, крем с 2 лет жизни 2 раза в день повторными курсами по 3-4 недели с коррекцией длительности по динамике кожного процесса); — III ступень (средняя тяжесть, тяжелый): топические кортикостероиды короткими повторными курсами не более 7-14 дней на выбор (мометазон с первых дней жизни, метилпреднизолона ацепонат с 4 мес. жизни, гидрокортизона бутират с 6 мес. жизни, преднизолон с 1 года, бетаметазон с 2 лет, гидрокортизон с 2 лет жизни). При неэффективности топических стероидов, а также на лица/шею или при наличии противопоказаний к топическим кортикостероидам — топические ингибиторы кальциневрина (такролимус, мазь 0,03 % с 2 лет жизни по схеме, такролимус, мазь 0,1 % с 16 лет жизни по схеме). При тяжелом непрерывно рецидивирующем течении такролимус, мазь 0,03 % после основного курса и при очищении кожи в режиме профилактики обострений 2 раза в неделю (вторник, четверг) до 12 мес.; — IV ступень (тяжелый, часто рецидивирующий, не поддающийся терапии): дополнительно к местной терапии III ступени системные иммуносупрессанты (циклоспорин 2,5 мг/кг/сутки (при необходимости до 5 мг/кг/сутки) в 2 приема 6-8 недель*. 4. Системная фармакотерапия: 6.1. В период остроты клинических проявлений при выраженном кожном зуде Н1-гистаминоблокаторы первого поколения внутрь на выбор: хифенадин 10-15 дней, хлоропирамин 7-10 дней, клемастин, демитенден 7-14 дней. 6.2. При необходимости для длительной терапии (1-3 мес.) на выбор: дезлоратадин, цетиризин, кетотифен, лоратадин, левоцетиризин, эбастин, фексофенадин. 7. Немедикаментозные методы лечения с учетом рекомендаций реабилитолога в соответствии с действующими инструкциями. 8. Обучение в аллергошколе |
| При тяжелом обострении | Дополнительно к объему терапии атопического дерматита без инфицирования: 1. Системные кортикостероиды: преднизолон внутрь или парентерально 1-2 мг/кг/сутки не более 20 мг в сутки детям до 2 лет и не более 60 мг в сутки детям старше 2 лет жизни в 2 приема 3-5 дней. 2. H1-гистаминоблокаторы первого поколения парентерально на выбор 3-5 дней: хлоропирамин, клемастин |
| При нетяжелом вторичном инфицировании на выбор | Дополнительно к объему терапии атопического дерматита без инфицирования: 1. Комплексные мази на основе стероида, антибиотика и противогрибкового препарата (комбинация бетаметазона с гентамицином и клотримазолом с 2 лет или комбинация гидрокортизона с неомицином и натамицином) курсом 5-10 дней. 2. Примочки с антисептиками |
| При тяжелом вторичном инфицировании | Дополнительно к терапии при нетяжелом вторичном инфицировании системная антибиотикотерапия: 1. При неуточненном возбудителе — стартовая эмпирическая антибиотикотерапия цефалоспоринами II-Ш поколений внутрь или парентерально на выбор: — цефуроксим аксетил внутрь по 125-250 мг 2 раза в сутки 7-10 дней; — цефтриаксон парентерально 1 раз в сутки в дозах в возрасте 15 дней — 12 лет — 20-80 мг/кг, старше 12 лет — 1-2 г 7-10 дней. 2. При уточненном возбудителе — антибиотикотерапия с учетом чувствительности возбудителя к антибактериальным средствам |
| При признаках герпетической инфекции | Ацикловир внутрь 5 дней: в возрасте до 2 лет — по 100 мг 5 раз в сутки, с 2 лет — по 200 мг 5 раз в сутки. При экземе Капоши внутривенно 5 дней: новорожденным — по 10 мг/кг 3 раза в сутки, в возрасте 3 мес. — 12 лет — по 250 мг/кв.м поверхности тела 3 раза в сутки, старше 12 лет — по 5 мг/кг массы 3 раза в сутки |
* Назначение в специализированных отделениях (койках) и на специализированном амбулаторном приеме.
Таблица 6. Дозирование антигистаминных лекарственных средств и стабилизаторы
мембран тучных клеток, включенных в протокол
| Международное непатентованное наименование | Дозы и кратность приема |
| 1 | 2 |
| I поколение | |
| Хифенадин | Внутрь: детям до 3 лет — 5 мг 2 раза в день; от 3 до 7 лет — по 10 мг 2 раза в день; от 7 до 12 лет — по 10 мг 3 раза в день; старше 12 лет — по 25 мг 3 раза в день |
| Хлоропирамин | Внутрь: детям 1-12 мес. — 6,25 мг 2-3 раза в день; 1-6 лет — 6,25 мг 3 раза в день; 6-14 лет — 12,5 мг 2-3 раза в день; старше 14 лет — 25 мг 3 раза в день. Внутримышечно или внутривенно 2 % раствора: детям 1-12 мес. — 0,25 мл; 1-6 лет — 0,5 мл; 6-14 лет — 0,5-1,0 мл; старше 14 лет — 1-2 мл 2 раза в сутки |
| Диметиндена малеат | Внутрь (капли для приема внутрь (1 мг/1 мл) в разовых дозах): от 1 мес. до 1 года — по 3-10 капель; от 1 года до 3 лет — по 10-15 капель; от 3 до 12 лет — по 15-20 капель; старше 12 лет — 20-40 капель 3 раза в сутки |
| Клемастин | Внутрь в разовых дозах: детям 6-12 лет по 0,5-1 мг; старше 12 лет — по 1 мг 2 раза в сутки. Парентерально в виде 0,1 % раствора детям с 1 года по 25 мкг/кг в сутки на 2 введения |
| Дифенгидрамин | Внутрь 1-3 раза в сутки в разовых дозах детям: до 1 года — 2-5 мг; 2-5 лет — 5-15 мг; 6-12 лет — 15-20 мг; старше 12 лет — 30-40 мг. Парентерально в виде 1 % раствора в разовых дозах детям: в возрасте 7-12 мес. — 0,3-0,5 мл; 1-3 года — по 0,5-1 мл; 4-6 лет — по 1,0-1,5 мл; 7-14 лет — по 1,5-3,0 мл; старше 14 лет — по 3-4 мл |
| Кетотифен | Внутрь 2 раза в сутки в разовых дозах (длительность терапии не менее 3 мес.): детям 6 мес. — 3 лет — по 0,5 мг; старше 3 лет — по 1 мг |
| II поколение и метаболиты | |
| Лоратадин | Внутрь 1 раз в сутки детям 2-12 лет: с массой менее 30 кг — 5 мг; с массой тела более 30 кг — 10 мг; старше 12 лет — 10 мг |
| Дезлоратадин | Внутрь 1 раз в сутки в возрасте: 6 мес. — 5 лет по 1,25 мг; 6-11 лет — по 2,5 мг; старше 12 лет — по 5 мг |
| Цетиризин | Внутрь в возрасте: 6 мес. — 1 год — по 2,5 мг 1 раз в сутки; 1-2 года — по 2,5 мг 2 раза в сутки; 2-6 лет — по 2,5 мг 2 раза в сутки или 5 мг 1 раз в сутки; 6-12 лет — по 5 мг 2 раза в сутки или 10 мг 1 раз в сутки; с 12 лет — по 10 мг 1 раз в сутки |
| Левоцетиризин | Внутрь: в возрасте 2-6 лет — по 1,25 мг 2 раза в сутки; старше 6 лет — по 5 мг 1 раз в сутки |
| Эбастин | Внутрь: детям 6-12 лет — 5 мг; 12-15 лет — 10 мг; старше 15 лет — 10-20 мг 1 раз в сутки |
| Фексофенадин | Внутрь: детям 6-12 лет — 60 мг в 1 или 2 приема; старше 12 лет — 120-180 мг в 1 прием |
Показания для госпитализации:
1. Тяжелое обострение атопического дерматита.
2. Тяжелое вторичное инфицирование.
3. Комплексное обследование при наличии сопутствующей патологии желудочно-кишечного тракта, других органов и систем.
Лечение (стационар)
Информация
Источники и литература
- Постановления и приказы Министерства здравоохранения Республики Беларусь об утверждении клинических протоколов
- www.minzdrav.gov.by
Информация
ПРИКАЗ МИНИСТЕРСТВА ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ
8 августа 2014 г. № 829
ОБ УТВЕРЖДЕНИИ КЛИНИЧЕСКИХ ПРОТОКОЛОВ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ АЛЛЕРГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ДЕТЕЙ
На основании Положения Министерства здравоохранения Республики Беларусь, утвержденного постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 28 октября 2011 г. № 1446 «О некоторых вопросах Министерства здравоохранения и мерах по реализации Указа Президента Республики Беларусь от 11 августа 2011 г. № 360», и в целях совершенствования оказания медицинской помощи детям с аллергической патологией
ПРИКАЗЫВАЮ:
1. Утвердить «Клинические протоколы диагностики и лечения аллергических заболеваний у детей» согласно приложению.
2. Начальникам управлений здравоохранения областных исполнительных комитетов, председателю комитета по здравоохранению Минского городского исполнительного комитета, руководителям государственных организаций, подчиненных Министерству здравоохранения Республики Беларусь, обеспечить проведение диагностики, лечения и реабилитации детей в соответствии с клиническими протоколами, указанными в пункте 1 настоящего приказа.
3. Признать утратившими силу:
приложение № 7 «Отраслевые стандарты обследования и лечения детей с аллергическими заболеваниями в амбулаторно-поликлинических и стационарных условиях» приказа Министерства здравоохранения Республики Беларусь от 30 сентября 2003 г. № 156 «Об утверждении отраслевых стандартов обследования и лечения больных в системе Министерства здравоохранения Республики Беларусь»;
приложение № 7 «Клинический протокол диагностики и лечения бронхиальной астмы» в части, касающейся детей, приказа Министерства здравоохранения Республики Беларусь от 25.10.2006 № 807 «Об утверждении некоторых клинических протоколов диагностики и лечения»;
приложение № 6 «Клинический протокол диагностики, лечения и профилактики атопического дерматита» в части, касающейся детей, приказа Министерства здравоохранения Республики Беларусь от 25.02.2008 № 142 «Об утверждении некоторых клинических протоколов диагностики и лечения»;
4. Контроль исполнения настоящего приказа возложить на первого заместителя Министра Пиневича Д.Л.
Министр В.И.Жарко
Прикреплённые файлы
XI Конгресс КАРМ-2019
1-2 ноября, Алматы, Rixos
ВРТ. Современные подходы к лечению бесплодия
Ведущие специалисты в сфере ВРТ из Казахстана, СНГ, США, Европы, Великобритании, Израиля и Японии
Регистрация на конгресс
XI Конгресс КАРМ-2019: Лечение бесплодия. ВРТ
1-2 ноября, Алматы, отель Rixos
Современные подходы к лечению бесплодия. ВРТ:
Настоящее и будущее
— Ведущие специалисты в сфере ВРТ из Казахстана, СНГ, США, Европы, Великобритании, Израиля и Японии
— Симпозиумы, дискуссии,
мастер-классы по актуальным проблемам
Регистрация на конгресс
Внимание!
Если вы не являетесь медицинским специалистом:
- Занимаясь самолечением, вы можете нанести непоправимый вред своему здоровью.
- Информация, размещенная на сайте MedElement, не может и не должна заменять очную консультацию врача.
Обязательно
обращайтесь в медицинские учреждения при наличии каких-либо заболеваний или беспокоящих вас симптомов.
- Выбор лекарственных средств и их дозировки, должен быть оговорен со специалистом. Только врач может
назначить
нужное лекарство и его дозировку с учетом заболевания и состояния организма больного.
- Сайт MedElement является исключительно информационно-справочным ресурсом. Информация, размещенная на данном
сайте, не должна использоваться для самовольного изменения предписаний врача.
- Редакция MedElement не несет ответственности за какой-либо ущерб здоровью или материальный ущерб, возникший
в
результате использования данного сайта.
Источник
