Пелюшковий дерматит у детей
У детей и взрослых лежачих больных нередко возникает пелёночный дерматит. Причины его появления различны. Известно несколько видов этого заболевания.
Бороться с ними нужно разными способами. Поговорим подробнее о том, как диагностировать и выбрать правильный метод лечения.
Что такое пелёночный дерматит?
Болезнь, которая часто беспокоит новорожденных, – пелёночный дерматит – возникает при непосредственном контакте кожи малыша с пелёнками или памперсами.
Проявляется она в виде сыпи, покраснений, преимущественно, на попе и половых органах ребёнка. «Пострадать» могут складки кожи на шее, и что самое страшное, в паховой зоне.
Этому заболеванию подвержены и девочки, и мальчики в возрасте до 3-х лет, которые еще не научились контролировать мочеиспускание и дефекацию (не приучены к горшку).
Как определить пеленочный дерматит у детей
Чаще остальных страдают малыши 4-6 месяцев. В этом возрасте они начинают активно двигаться, сильно потеть. Такая активность становится причиной повреждения кожных покровов.
У лежачих больных возникновение пелёночного дерматита – не редкость. В их случае появление покраснений и сыпи связано со снижением защитных функций организма.
Процессы регенерации кожи замедляются. В результате любая царапина может вызвать серьёзные осложнения.
Различают три стадии пелёночного дерматита. Самая легкая – первая. На начальном этапе болезнь проявляется в небольших покраснениях. Обычно они появляются в тех местах, где кожа малыша соприкасается с подгузником.
Пеленочный дерматит: фото, симптомы и лечение
Для второй стадии характерны: потёртости, опрелости на ягодицах и в паховой зоне. В тяжёлых случаях происходит инфицирование грибками – болезнетворными микроорганизмами.
Третья стадия – процесс выздоровления. При правильно подобранном лечении она длится не более 3-х дней.
к содержанию ↑
Виды пеленочного дерматита
Различают следующие виды пелёночного дерматита:
- бактериальный;
- кандидозный;
- грибковый;
- краевой;
- интертриго;
- импетиго.
Друг от друга они отличаются симптомами, характером протекания. Для каждого вида пелёночного дерматита потребуются разные методы лечения.
к содержанию ↑
Бактериальный
Сложная форма пелёночного дерматита – бактериальный. Это – инфекция. Ее лечение лучше доверить врачу. Как при этом выглядит кожа малыша, можно увидеть на фото в сети Интернет. Но не ставьте диагноз самостоятельно, если у вас нет медицинского образования.
Бактериальный дерматит фото
к содержанию ↑
Кандидозный
После антибактериальной терапии (приём антибиотиков) может возникнуть кандидозный пелёночный дерматит. Для него характерны ярко-красные мокнущие или сухие шелушащиеся пятна на коже. Это заболевание опасно тем, что его возбудители – быстро размножающиеся грибки Candida albicans – могут попасть в организм грудничка и ухудшить его состояние.
Фото кандидозного пеленочного дерматита
к содержанию ↑
Грибковый
Диагноз «Грибковый дерматит» врач ставит, если четырехдневное лечение пелёночного дерматита не дало желаемого положительного результата. Для его лечения следует подбирать противогрибковые средства. Если использовать мази и кремы, содержащие антибиотики, болезнь начнет прогрессировать, появятся осложнения – язвы, пузырьки с жидкостью внутри.
Фото грибкового дерматита
к содержанию ↑
Краевой
Краевой пелёночный дерматит возникает, когда грудничку надевают не подходящий по размеру памперс. Резинки или застежки впиваются в кожу, натирают, вызывают появление красных пятен и ранок. Эту болезнь вылечить несложно. В большинстве случаев достаточно правильно подобрать подгузник. Появившиеся повреждения на коже часто заживают без каких-либо кремов или мазей.
Краевой пеленочный дерматит фото
к содержанию ↑
Интертриго
При интертриго в складках кожи (паховая зона и ягодицы) из-за высокой влажности появляются потертости, трещины, пролежни. При контакте с мочой эти участки воспаляются и приобретают желтоватый оттенок.
Фото пеленочного дерматита, интертриго
к содержанию ↑
Импетиго
В 80% случаев возбудителем импетиго является золотистый стафилококк. Симптомы болезни – пузырьки с прозрачной жидкостью, которые через 3-4 дня покрываются желтоватой сухой корочкой. Зона поражения – складки в паху, на бедрах. Дети болеют импетиго чаще, чем взрослые.
Фото пеленочного дерматита, стафилококковый
к содержанию ↑
Причины появления дерматита
Пелёночный дерматит часто появляется из-за несоблюдения правил гигиены, от длительного контакта кожи с влажным материалом – пеленкой или памперсом.
Входящая в состав урины мочевая кислота вызывает раздражение на коже. Начинается воспалительный процесс. Частицы кала усиливают повреждающий эффект.
Однако нарушение правил гигиены — это не единственная причина появления пелёночного дерматита. Вызвать это заболевание могут также:
- аллергия на косметические или моющие средства (атопический, себорейный, перианальный дерматиты);
- слабый иммунитет;
- высокие температура и влажность;
- инфицирование грибками, патогенными микроорганизмами;
- памперсы, не подходящие по размеру или плохого качества (не пропускают воздух)
- питание малыша (детские смеси).
При атопическом дерматите красные пятна, кожный зуд появляются на разных участках тела, но постепенно «спускаются» в паховую зону. При себорейном на голове больного появляются ярко-красные пятна, которые позже «переходят» на половые органы малыша.
Пеленочный дерматит: профилактика и лечение
Перианальный возникает обычно у «искусственников», как реакция на детскую смесь: в каловых массах повышается содержание щёлочи, она раздражает кожу возле анального отверстия.
Важно! Пелёночный дерматит может возникнуть из-за повышенного содержания агрессивных веществ в каловых массах или солей, аммиака в моче больного.
к содержанию ↑
Симптомы пеленочного дерматита
Первыми признаками, сигнализирующими о появлении пелёночного дерматита, являются покраснение кожи, потертости, опрелости на половых органах и в складках кожи на бедрах. Если не начать лечение, в этих местах появляются:
- шелушение;
- ранки;
- прыщи;
- мокнущие участки;
- пузырьки с мутной жидкостью внутри;
- жжение;
- зуд.
Меняется и поведение ребенка. Новорожденные становятся беспокойными, капризничают. Малыши постарше стараются ручками ухватить памперс и стянуть его.
Локализация пеленочного дерматита у детей
к содержанию ↑
Диагностика
Пелёночный дерматит легко перепутать с другими заболеваниями. Поставить диагноз может только врач. Часто опытному педиатру достаточно визуального осмотра: пеленочная сыпь имеет четкие границы, ранки не заживают более 4-х дней.
Если назначенное лечение не помогает, доктор рекомендует сдать анализ кала на дисбактериоз. Результаты лабораторных исследований помогают определить раздражающий фактор и подобрать эффективное лечебное средство.
Важно! При пелёночном дерматите воспаление появляется в том месте, где кожа малыша или взрослого соприкасается с памперсом. Сыпь на лице или за ушами – это симптомы другой болезни.
Если поднялась высокая температура, высыпания приобрели тёмно-бордовый или синий цвет, появились сочащиеся ранки, стали выпадать волосы, больного нужно срочно госпитализировать.
к содержанию ↑
Лечение пеленочного дерматита
Если у вашего ребёнка появился пелёночный дерматит и вы не знаете, чем его лечить, воспользуйтесь советом опытного педиатра. Так, Е. О. Комаровский (ведущий популярной телепередачи «Спросите доктора») советует на начальной стадии заболевания и для профилактики принимать воздушные ванны длительностью 10-15 минут. Кожа будет хорошо «проветриваться» и пораженные участки быстро заживут.
Как выглядет пеленочный дерматит
Если болезнь прогрессирует, избавиться от ее симптомов помогут медикаменты и рецепты народной медицины. При этом важно правильно подобрать лечебное средство в зависимости от вида пелёночного дерматита.
Использовать мази, кремы, лосьоны или примочки из отваров целебных трав можно только по рекомендации педиатра или дерматолога.
Ускорить процесс заживления поможет соблюдение следующих правил:
- при мокнущем памперсном дерматите использовать присыпку или мази, оказывающие подсушивающий эффект;
- для заживления ранок и трещин – лечебные средства, ускоряющие регенерацию кожных покровов;
- не использовать одновременно присыпку и крем;
- гормональные мази при пелёночном дерматите – только по рекомендации врача.
к содержанию ↑
Медикаментозное лечение
Для лечения пелёночного дерматита на начальном этапе пораженные участки кожи следует обрабатывать зеленкой (2%-й раствор). Мокнущие участки присыпают порошком «Банеоцин». От талька на данном этапе лучше отказаться. При пелёночном дерматите педиатры рекомендуют также следующие лекарственные препараты:
| Название | Оказываемый эффект |
| Бепантен (крем) | Обладает заживляющим действием. |
| Деситин (мазь) | Оказывает успокаивающее воздействие на воспаленную кожу. Используется для подсушивания кожных покровов при мокнущем пелёночном дерматите. |
| Д-Пантенол (крем) | Снимает воспаление. Избавляет от пелёночной сыпи. |
| Кандид (лосьон) | Помогает в борьбе с грибковыми инфекциями. |
| Клотримазол (крем) | Помогает в борьбе с грибковыми инфекциями. |
| Метиленовый синий (спиртовый раствор) | Применяется для дезинфекции. Не рекомендован для лечения пелёночной сыпи у детей младше 1 года. |
| Миконазол (крем) | Помогает в борьбе с грибковыми инфекциями. |
| Нистатиновая мазь | Помогает в борьбе с грибковыми инфекциями. Подходит для грудничков. |
| Синофлановая мазь | Назначается для лечения аллергической реакции. Устраняет кожный зуд. |
| Судокрем | Используется для лечения и профилактики опрелостей и пелёночной сыпи. |
| Тетрациклиновая мазь | Спасает от нагноений при бактериальной инфекции. |
| Хлоргексидин (дезинфицирующее средство) | Обладает антисептическими свойствами. Оказывает пролонгированное (длительное) воздействие. |
| Цинковая мазь | Хорошее ранозаживляющее средство. Перед применением рекомендуется предварительно обработать пораженный участок антисептиком. |
Эти медицинские препараты хорошо помогают и детям, и взрослым. Последним для борьбы с грибковыми инфекциями рекомендуют применять крем «Кетоконазол», таблетки (капсулы) «Итраконазол».
Для лечения бактериального пелёночного дерматита – «Леворин», «Нистатин». Мази и кремы наносят на поврежденные участки кожи до 3-х раз в день на протяжении 2-х недель.
Что такое пеленочный дерматит?
Перед применением любого лечебного средства пораженный участок моют чистой теплой водой с детским мылом. Косметические средства лучше не использовать: они могут вызвать аллергическую реакцию и ухудшить состояние пациента. После этого влагу промокают (не растирают!) полотенцем. Если болезнь не запущена, улучшение наступает через 2-3 дня.
Важно! Для устранения жжения и зуда рекомендуется использовать детский крем. Для ускорения заживления – спрей «Пантенол». Он безопасен даже для новорожденных.
У взрослых для лечения опрелостей и пролежней используют мазь Левомеколь. В борьбе с грибковой инфекцией хорошо помогает крем «Миконазол», с патогенной микрофлорой – порошок «Банеоцин». Эффективны воздушные ванны и отвары целебных растений.
к содержанию ↑
Народные средства от пеленочного дерматита
Лечить пелёночный дерматит можно и в домашних условиях, используя рецепты нетрадиционной медицины. Дабы не навредить, делать это рекомендуется только после консультации с педиатром или дерматологом. Быстро добиться положительного результата удается, сочетая лекарственные препараты и народные средства.
к содержанию ↑
Отвар овса
Для борьбы с пелёночным дерматитом часто используют отвар, приготовленный из овса. Его добавляют в воду для купания. Отвар готовится следующим образом:
- Две стол. ложки (25 г) измельченных сухих зерен залить 250 мл крутого кипятка.
- Оставить на полчаса.
- Процедить.
- Добавить в воду, в которой будут купать ребёнка.
- Продолжительность водной процедуры – 15 минут.
к содержанию ↑
Картофель и сельдерей
Если при пелёночном дерматите понадобилась экстренная помощь, используют кашицу из сырых картофеля и сельдерея.
- Овощи (равные части), измельчают (можно использовать блендер).
- Наносят на поврежденные участки кожи.
- Оставляют на 15-25 мин.
- Убирают с помощью влажного ватного диска.
к содержанию ↑
Зверобойное масло
Для устранения воспалений дважды в день смазывают поврежденные участки кожи зверобойным маслом. Готовят его следующим образом:
- Измельченную свежую траву (30 г) залить 200 мл оливкового масла.
- Поставить в теплое место.
- В течение 14 дней периодически перемешивать.
Если назначенное лечение не помогает, пелёночная сыпь не проходит, возникли осложнения, потребуется помощь аллерголога, иммунолога, гастроэнтеролога.
к содержанию ↑
Профилактика
Соблюдение простых правил позволит избежать появления пелёночного дерматита:
- Подбирайте подгузник по размеру.
- Используйте качественные памперсы, которые позволят коже «дышать».
- Меняйте памперсы через каждые 3-4 часа и после каждого акта дефекации.
- Не лишним будет смазать ягодицы и область паха специальными кремами и маслами.
- Прежде чем надеть подгузник, дайте коже подсохнуть.
- Используйте белье из натуральных волокон (хлопок, бамбук). Откажитесь от синтетических материалов.
- Стирайте белье гипоаллергенным порошком.
- Поддерживайте в комнате комфортную температуру и влажность.
- Следите за тем, чтобы пациент регулярно принимал воздушные ванны.
к содержанию ↑
Заключение
Пелёночный дерматит – это повреждение кожных покровов на бедрах, ягодицах, в паховой зоне. Болезнь часто возникает как аллергическая реакция на косметические средства, которыми обрабатывают кожу ребенка или взрослого.
Появление этого заболевания нередко связывают с нарушением правил гигиены и особенностями питания. В группе риска дети до 3-х лет и лежачие больные, которые в силу разных причин не в состоянии самостоятельно за собой ухаживать.
Для лечение пелёночного дерматита используют лекарственные препараты (кремы, мази, лосьоны) и средства народной медицины (отвары целебных растений, примочки из измельченных свежих овощей). Заниматься самолечением не рекомендуется.
к содержанию ↑
Видео
Загрузка…
Источник
- Причини
- Симптоми
- У дорослих
- Лікування
- Профілактика
Частота виникнення пеленочных дерматитів збільшилася з часу винаходу памперсів. Цей факт доведено медичними дослідженнями, і справа тут не в поганих якостях памперсів, а переважно у відсутності елементарних знань при його використанні.
Причини
Пелюшковий дерматит – це роздратування шкірного покриву, що виражається в появі гіперемії, мокнующих плям, висипань. Причинами захворювання стають банальні фактори, серед яких на перше місце виходять:
- Неправильне використання підгузників;
- Хімічні подразники, що містяться в сечі і калі (контактний д-т);
- Мікроорганізми.
У деяких дітей виявляється вроджена схильність до виникнення дерматитів, особливо АтД. Така закономірність виявляється у малюків, батьки яких страждають алергічними захворюваннями. Так само у них можливий алергічний д-т. Пік реєстрації пелюшкового дерматиту припадає на вік дитини від 6 місяців до року, тобто в той період, коли малюк стає більш рухомим, а його раціон харчування починає збагачуватися новими продуктами харчування.
Правильне використання памперса не шкодить дитині, більше того зручно для самого малюка і його мами. Памперс повинен змінюватися не рідше ніж раз на 4 години, в іншому випадку в тісному просторі шкіра дитини починає мокнути, під дією вологості і при відсутності повітря у дитини з’являється роздратування шкіри.
Малюк не повинен цілий день носити підгузники, ідеальним варіантом є їх використання під час прогулянок і в нічні години. Якісний памперс повинен вбирати всю рідину, не залишаючи на поверхні вологості, а його розміри повинні повністю підходити до тіла малюка.
Симптоми
Невелике почервоніння на сідницях, в пахових складках, навколо статевих органів дитини лікарем педіатром вже визначається як пелюшковий дерматит. Надалі до першої симптоматиці може приєднатися дрібноточковий висип, поява мокрих плям.
Маленька дитина важко реагує на найменше роздратування шкірного покриву, стає примхливим, млявою, відмовляється від їжі, порушується нічний сон. Запалення посилюється в тих місцях, де шкіра постійно стикається з сечею і компонентами калу.
Одночасне вплив сечі та калу багаторазово підсилює запалення подразненої шкіри, з’являються великі по площі висипання, набряклість. Ознаки захворювання посилюються в теплу і суху погоду, так як сеча стає концентрованою, і значить, у невеликому її кількості спостерігається велике скупчення аміаку та інших їдких сполук.
У ослаблених захворюваннями або недоношених дітей бар’єрні функції шкіри недостатньо функціонують і тому до звичайного подразнення шкіри може приєднатися негативний вплив патогенних мікроорганізмів – грибків, бактерій.
При впливі дріжджоподібних грибків розвивається такий стан як кандидозний пелюшковий дерматит. При приєднанні до протікання пелюшкового дерматиту грибка, стан шкіри погіршується, з’являється сильний набряк, надмірне почервоніння тіла, шкірні роздратування виходить на стегна, покриває всю поверхню сідниць і статевих органів.
Увага! Контент може виявитися неприємним для перегляду
Діагноз кандидозного пелюшкового дерматиту виставляється, якщо звичайна попрілість не проходить через три дні за умови здійснення правильного догляду. Кандидозний дерматит може виникнути і після терапії інших захворювань антибіотиками.
Пелюшковий дерматит включає в себе різні стану шкірного покриву і тому має класифікацію:
- Потертості – шкіра червоніє в тих місцях тіла, де спостерігається найбільше стикання з підгузником, пелюшками або повзунками. Даний вид дерматиту протікає легко і зникає самостійно після виключення причини.
- Крайовий дерматит – почервоніння шкіри з’являються в тих місцях, де шкіра дитини контактує з гумкою підгузників, на стегнах.
- Періанальний дерматит – почервоніння шкіри складок, які знаходяться навколо ануса. Виникає переважно у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Вживаються дитиною суміші збільшують кислотність калу, що і є подразником шкіри.
- Атопічний дерматит супроводжується сильним свербінням і подразненням шкірного покриву. Симптоми захворювання визначаються і на обличчі, ручках дитини, шиї. Дана форма дерматиту характерна для дітей старше шести місяців, саме в цей час діти починають пробувати нові, іноді алергенні для них продукти харчування.
- Себорейний дерматит. Крім почервоніння і висипання в паховій області у дитини з’являються бляшки, покриті жирної жовтуватою корою, на голові і тулубі.
- Кандидозний дерматит розвивається в ослаблених дітей та після лікування антибіотиками. В паху і на сідницях з’являються яскраво – червоні висипання, іноді гнійнички.
- Імпетиго виникає під впливом стафілококів і стрептококів на запалену шкіру. Клінічна картина відображається появою пухирів різної форми, на яких після розтину з’являється коричнева скоринка. Висипання можуть поширюватися на стегна, живіт, спину.
Може бути актуально і у дорослих
Хоча пелюшковий дерматит переважно дитяче захворювання, що реєструються випадки його появи у дорослих. В основній своїй масі – це лежачі хворі, що не контролюють сечовипускання і випорожнення кишечника. Сеча дорослих людей містить більшу кількість виділених продуктів розпаду, тому ознаки дерматиту у них розвиваються при найменшому затримання біологічної рідини на шкірі. Лікуючими пацієнтами в більшості випадків є літні люди зі зниженою регенерації шкірного покриву, ця особливість організму також впливає на швидке виникнення дерматитів.
Запалення шкіри у дорослих пацієнтів виражається в її роздратуванні, появу червоних плям, сухості, лущення. Подразнення шкіри може посилитися, якщо пацієнт приймає ферменти для лікування хвороб травної системи. Пелюшковий дерматит у дорослих призводить до розвитку пролежнів, лікувати які важко, а їх інфікування може призвести до серйозних ускладнень.
Принципи лікування
Вже при перших проявах симптомів батькам необхідно знати, як лікувати пелюшковий дерматит. Затягування процесу може призвести до приєднання вторинної інфекції і до обширного ураження шкіри з включенням в патологічний процес не тільки верхнього шару епідермісу, але і глибоко розташованих шарів.
Шкіра малюка в перші роки його життя досить ніжна і не володіє такими бар’єрними властивостями, як у дорослого, тому найменше запалення здатне заподіяти чималі страждання вашій дитині.
Лікування пелюшкового дерматиту полягає в правильному догляді за шкірою. Необхідно своєчасно міняти мокрі пелюшки, підгузки.
Після появи подразнення необхідно довести до максимуму контакту голої шкіри дитини з повітрям, тобто малюк велику частину дня повинен проводити голяка. Намагайтеся обходитися без препаратів, тому що головний спосіб лікування в даному випадку – повітряні ванни.
Не потрібно намагатися використовувати кортикостероїдні або антигістамінні препарати. Їх може призначити тільки лікар і тільки коли має місце алергічна природа хвороби. При пелюшковому дерматиті вони в 90% випадків неефективні.
Знизити роздратування шкіри допоможе купання у відварах череди, розчині слабкої марганцівки. При виникненні попрілостей з’явилися після нового прикорму потрібно на час виключити з харчування.
Лікар може порадити використання протизапальних кремів і мазей, можливо эмоленты. Хорошим ефектом володіють кошти Бепантен, Д-Пантенол, Ціндол, мазі з ланоліном, їх наносять тільки на попередньо промиту і просушену шкіру дитини.
Порошок Банеоцин накладається на подразнення шкіри при приєднанні вторинної інфекції – це можна робити тільки за рекомендацією лікаря, оскільки в його склад входять антибіотики. Деякі мами примудряються використовувати банеоцин регулярно як присипки, як тільки у дитини з’являються симптоми. Пам’ятайте, що самолікування антибіотиками дуже небезпечно.
При підозрі на бактеріальну інфекцію педіатр може призначити взяття бактеріологічного посіву на патогенний збудник, дисбактеріоз, аналіз крові. Принципи лікування дерматиту у дорослих схожі з терапією захворювання у дітей.
Профілактика
Пелюшковий дерматит з важким протіканням доставляє чимало страждань дитини, тому батьки повинні зробити всі заходи по профілактиці захворювання. Основні профілактичні заходи досить нескладні і дотримуватися їх може будь-яка людина.
- Правильне використання і вибір памперсів. При покупці потрібно вибирати моделі добре пропускають повітря. Памперс повинен ідеально сидіти на тілі дитини, тобто не повинен тиснути і спадати.
- Використання вологих серветок для протирання шкіри під час прогулянок, в умовах коли малюка неможливо помити у воді. Серветки потрібно вибирати саме дитячі, а при виникненні висипів на них змінити марку.
- Підгузник змінюється після кожного спорожнення кишечника і не рідше ніж раз на 4 години. Після зняття памперса малюка потрібно підмити і обробити складк і шкіру в паховій області захисним дитячим кремом.
- Використовувати крему з сильними ароматами для обробки шкіри дитини не можна.
- Малюк кожен день повинен приймати повітряні ванни.
Профілактичні заходи і постійний догляд за шкірою запобіжить появу не тільки попрілостей, але й інших більш серйозних проблем зі шкірою.
Источник