Пелюшковий дерматит в к
Пелюшковий дерматит (ПД) у новонароджених — це періодичне запалення шкіри в області сідниць і внутрішньої поверхні стегон під впливом низки чинників:
- Механічні — тертя шкіри об тканину пелюшки, марлі або підгузника
- Хімічні — аміак, солі жирних кислот, травні ферменти
- Фізичні фактори — підвищена вологість і температура
- Мікробні чинники — кишкова паличка та інші мікроорганізми патогенні та умовно-патогенні
Причини виникнення ПД
Основна причина розвитку ПД у немовля — це порушення правил гігієни. При несвоєчасній зміні підгузника, а також використанні пелюшок і марлі, що взагалі є неприпустимим, виникає вплив вище зазначених факторів і збільшується ризик появи запалення.
Також роль може грати мікробна флора, зокрема грибки роду Candida. При цьому ПД не є кандидозом шкіри, однак грибкова інфекція може погіршити перебіг захворювання або посприяти його швидкій появі в умовах порушення правил гігієни у дитини.
Також можна відзначити, що деякі діти більш схильні ПД, серед них діти схильні до алергії, з порушеннями водно-сольового обміну, з атопічним дерматитом, з імунодефіцитом, дітей з нестійким стільцем або мають високий рівень аміаку в сечі. Штучне вигодовування також може бути одним з факторів, що впливають на розвиток захворювання.
Пару слів про підгузки
Багато мам стикаються із запевненнями родичів, що носити підгузники шкідливо. Нічого подібного! Пелюшковий дерматит у дітей, які носять підгузки, зустрічається в десятки разів рідше, ніж у дітей, яких просто сповивають або пов’язують їм марлеві підгузники. При дотриманні заходів профілактики та правильному використанні сучасних підгузників, ризик даного захворювання мінімальний. Не слід також і рано припиняти використання підгузників, формуючи у нього неправильний гігієнічний навик. Раніше півтора років немає сенсу припиняти їх використання, про це докладніше можна дізнатися в статті, що стосуються привчання до горщика.
Особливості шкірного покриву у дітей раннього віку.
- Шкірні покриви дитини в цьому віці ще незрілі: епідерміс дуже тонкий і легко травмується, сполучної тканини в дермі ще мало, а базальна мембрана дуже тендітна.
- Шкіра дитини містить малу кількість води.
- Шкірний покрив легко травмується.
- Недосконала робота імунної системи.
- Погана терморегуляція.
Всі ці особливості сприяють розвитку ПД.
Симптоми пелюшкового дерматиту
Поширеність захворювання варіює від 30 до 50% за різними даними. Частіше зустрічається у дівчаток, ніж у хлопчиків. Процес може бути локальним, площа ураження може бути невеликий і виявлятися невеликим почервонінням на шкірі, а може бути глибоке ураження шкіри з інфільтрацією.
Основними симптомами ПД є:
- Гіперемія (почервоніння) шкіри в області сідниць, промежини і пахових складок, можуть бути дрібні бульбашки, наповнені рідиною або лущення в цій галузі. На початкових стадіях гіперемія може бути дуже обмеженою, з часом і прогресуванням захворювання площа і глибина поразки збільшуються.
- У важких випадках з’являються гнійники в області поразки, набряк, виразки, інфільтрація тканин.
- Дитина стає неспокійною, плаче, погано спить, може знизитися апетит.
У дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні часто буває ПД, локалізований навколо ануса, так як кал у таких дітей має лужне середовище, на відміну від дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.
При переважанні механічних факторів — почервоніння з’являється в першу чергу в зоні найбільш тісного контакту з краями підгузника, що може бути при неправильному підборі розміру підгузника. Почервоніння з’являється в області пахових складок, сідничних складок і нижньої частини живота. При приєднанні інших факторів, гіперемія посилюється.
Пелюшковий дерматит, ускладнений кандидозом, проявляється яскраво-червоними ділянками, що локалізуються в області складок з білими гнійниками. Якщо ПД не проходить при лікуванні протягом трьох днів, то ймовірно, що приєдналася грибкова інфекція.
Як виглядає пелюшковий дерматит (рис. 1) і ускладнений кандидозом (рис. 2)
У яких випадках необхідно перервати лікування пелюшкового дерматиту в домашніх умовах і звернутися до лікаря:
- Підвищення температури на тлі дерматиту
- Площа ураження різко збільшується, шкіра ущільнюється, стає набряклою, відтінок шкіри змінюється на багряний або синюшний
- Затримка фізичного або (і) психомоторного розвитку на тлі ПД
- Поява гнійних висипань на тлі ПД
- Відсутність ефекту від лікування протягом 3-5 днів
Діагностика
Для діагностики даного захворювання, як правило, досить огляду та збору анамнезу. Диференціювати пелюшковий дерматит можна з алергічними висипаннями (див. Висип на тілі у дитини), які з’являються зазвичай після зміни гігієнічних засобів по догляду за дитиною (серветки підгузники, мило, пінка для купання, крем), а також на атопічний дерматит і пітніцьою у дітей. Слід знати, що антибактеріальні вологі серветки не можна використовувати грудничкам.
Лікування
Важливим питанням є те, як і чим лікувати ПД в домашніх умовах. Лікування включає в себе кілька простих пунктів.
Правильний гігієнічний догляд
- Після спорожнення кишечника або сечового міхура дитини, підгузник необхідно зняти.
- Промити область промежини, сідниць, стегон під теплою струменем води, особливу увагу приділити складкам.
- З косметичних засобів для гігієни допустимо використовувати гіпоалергенні дитяче мило, але цілком можна обійтися звичайною водою. Інші засоби (пінки, рідке мило, гель) використовувати не рекомендується.
- Обсушити шкіру дитини ніжно промокнувши її м’яким рушником. Ні в якому разі не розтирати шкіру рушником.
- Тонким шаром нанести спеціальний крем на уражені ділянки (про них докладніше розказано нижче).
- Залиште дитину прийняти повітряну ванну на 20-30 хвилин, якщо є така можливість.
Ці маніпуляції необхідно виконувати при кожній зміні підгузника.
Використання мазей
- Кращими серед них вважаються мазі, що містять оксид цинку. До них відноситься «Десітін». Такі мазі мають «стягуюче» дію і знижують ступінь шкідливого впливу слизу та інших виділень дитини.
- Протимікробні мазі, наприклад, «Драполен» надають антисептичну дію, виконують захисну і зволожуючу функцію.
- Мазі, що містять декспантенол, наприклад, «Бепантен» (Пантенол, Пантодерм) стимулюють процес загоєння і зменшують запалення шкіри.
- Протигрибкові мазі застосовуються при ускладненні кандидозної інфекцією, вони призначаються тільки лікарем.
- При сильному запаленні можуть бути призначені мазі з кортикостероидам і, вони також призначаються тільки педіатром.
Ніколи не використовуйте крем і присипку одночасно, так як в результаті цього утворюються дрібні грудочки, які травмують шкіру дитини!
Профілактика
- Відмовтеся взагалі від використання присипки.
- При необхідності використовуйте крему під підгузник, часто можна навіть для профілактики використовувати крем з декспантенол.
- Зміна підгузника повинна бути після кожного спорожнення кишечника або сечового міхура, тобто в середньому не менше 8 разів за день.
- Відмова від пелюшок і марлевих підгузників.
- Враховуйте стать дитини при виборі підгузників, так як в цьому випадку найкраще вбирання відбувається в різних ділянках підгузника, залежно від статі дитини.
- Щоденний прийом вітаміну Д в профілактичній дозі у віці з 3 тижнів до 3 років (див. Рахіт у дитини). При зниженні рівня вітаміну Д знижується імунітет, підвищується пітливість, що може спровокувати, в тому числі, пелюшковий дерматит.
- Причини
- Симптоми
- У дорослих
- Лікування
- Профілактика
Частота виникнення пеленочных дерматитів збільшилася з часу винаходу памперсів. Цей факт доведено медичними дослідженнями, і справа тут не в поганих якостях памперсів, а переважно у відсутності елементарних знань при його використанні.
Причини
Пелюшковий дерматит – це роздратування шкірного покриву, що виражається в появі гіперемії, мокнующих плям, висипань. Причинами захворювання стають банальні фактори, серед яких на перше місце виходять:
- Неправильне використання підгузників;
- Хімічні подразники, що містяться в сечі і калі (контактний д-т);
- Мікроорганізми.
У деяких дітей виявляється вроджена схильність до виникнення дерматитів, особливо АтД. Така закономірність виявляється у малюків, батьки яких страждають алергічними захворюваннями. Так само у них можливий алергічний д-т. Пік реєстрації пелюшкового дерматиту припадає на вік дитини від 6 місяців до року, тобто в той період, коли малюк стає більш рухомим, а його раціон харчування починає збагачуватися новими продуктами харчування.
Правильне використання памперса не шкодить дитині, більше того зручно для самого малюка і його мами. Памперс повинен змінюватися не рідше ніж раз на 4 години, в іншому випадку в тісному просторі шкіра дитини починає мокнути, під дією вологості і при відсутності повітря у дитини з’являється роздратування шкіри.
Малюк не повинен цілий день носити підгузники, ідеальним варіантом є їх використання під час прогулянок і в нічні години. Якісний памперс повинен вбирати всю рідину, не залишаючи на поверхні вологості, а його розміри повинні повністю підходити до тіла малюка.
Симптоми
Невелике почервоніння на сідницях, в пахових складках, навколо статевих органів дитини лікарем педіатром вже визначається як пелюшковий дерматит. Надалі до першої симптоматиці може приєднатися дрібноточковий висип, поява мокрих плям.
Маленька дитина важко реагує на найменше роздратування шкірного покриву, стає примхливим, млявою, відмовляється від їжі, порушується нічний сон. Запалення посилюється в тих місцях, де шкіра постійно стикається з сечею і компонентами калу.
Одночасне вплив сечі та калу багаторазово підсилює запалення подразненої шкіри, з’являються великі по площі висипання, набряклість. Ознаки захворювання посилюються в теплу і суху погоду, так як сеча стає концентрованою, і значить, у невеликому її кількості спостерігається велике скупчення аміаку та інших їдких сполук.
У ослаблених захворюваннями або недоношених дітей бар’єрні функції шкіри недостатньо функціонують і тому до звичайного подразнення шкіри може приєднатися негативний вплив патогенних мікроорганізмів – грибків, бактерій.
При впливі дріжджоподібних грибків розвивається такий стан як кандидозний пелюшковий дерматит. При приєднанні до протікання пелюшкового дерматиту грибка, стан шкіри погіршується, з’являється сильний набряк, надмірне почервоніння тіла, шкірні роздратування виходить на стегна, покриває всю поверхню сідниць і статевих органів.
Увага! Контент може виявитися неприємним для перегляду
Діагноз кандидозного пелюшкового дерматиту виставляється, якщо звичайна попрілість не проходить через три дні за умови здійснення правильного догляду. Кандидозний дерматит може виникнути і після терапії інших захворювань антибіотиками.
Пелюшковий дерматит включає в себе різні стану шкірного покриву і тому має класифікацію:
- Потертості – шкіра червоніє в тих місцях тіла, де спостерігається найбільше стикання з підгузником, пелюшками або повзунками. Даний вид дерматиту протікає легко і зникає самостійно після виключення причини.
- Крайовий дерматит – почервоніння шкіри з’являються в тих місцях, де шкіра дитини контактує з гумкою підгузників, на стегнах.
- Періанальний дерматит – почервоніння шкіри складок, які знаходяться навколо ануса. Виникає переважно у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Вживаються дитиною суміші збільшують кислотність калу, що і є подразником шкіри.
- Атопічний дерматит супроводжується сильним свербінням і подразненням шкірного покриву. Симптоми захворювання визначаються і на обличчі, ручках дитини, шиї. Дана форма дерматиту характерна для дітей старше шести місяців, саме в цей час діти починають пробувати нові, іноді алергенні для них продукти харчування.
- Себорейний дерматит. Крім почервоніння і висипання в паховій області у дитини з’являються бляшки, покриті жирної жовтуватою корою, на голові і тулубі.
- Кандидозний дерматит розвивається в ослаблених дітей та після лікування антибіотиками. В паху і на сідницях з’являються яскраво – червоні висипання, іноді гнійнички.
- Імпетиго виникає під впливом стафілококів і стрептококів на запалену шкіру. Клінічна картина відображається появою пухирів різної форми, на яких після розтину з’являється коричнева скоринка. Висипання можуть поширюватися на стегна, живіт, спину.
Може бути актуально і у дорослих
Хоча пелюшковий дерматит переважно дитяче захворювання, що реєструються випадки його появи у дорослих. В основній своїй масі – це лежачі хворі, що не контролюють сечовипускання і випорожнення кишечника. Сеча дорослих людей містить більшу кількість виділених продуктів розпаду, тому ознаки дерматиту у них розвиваються при найменшому затримання біологічної рідини на шкірі. Лікуючими пацієнтами в більшості випадків є літні люди зі зниженою регенерації шкірного покриву, ця особливість організму також впливає на швидке виникнення дерматитів.
Запалення шкіри у дорослих пацієнтів виражається в її роздратуванні, появу червоних плям, сухості, лущення. Подразнення шкіри може посилитися, якщо пацієнт приймає ферменти для лікування хвороб травної системи. Пелюшковий дерматит у дорослих призводить до розвитку пролежнів, лікувати які важко, а їх інфікування може призвести до серйозних ускладнень.
Принципи лікування
Вже при перших проявах симптомів батькам необхідно знати, як лікувати пелюшковий дерматит. Затягування процесу може призвести до приєднання вторинної інфекції і до обширного ураження шкіри з включенням в патологічний процес не тільки верхнього шару епідермісу, але і глибоко розташованих шарів.
Шкіра малюка в перші роки його життя досить ніжна і не володіє такими бар’єрними властивостями, як у дорослого, тому найменше запалення здатне заподіяти чималі страждання вашій дитині.
Лікування пелюшкового дерматиту полягає в правильному догляді за шкірою. Необхідно своєчасно міняти мокрі пелюшки, підгузки.
Після появи подразнення необхідно довести до максимуму контакту голої шкіри дитини з повітрям, тобто малюк велику частину дня повинен проводити голяка. Намагайтеся обходитися без препаратів, тому що головний спосіб лікування в даному випадку – повітряні ванни.
Не потрібно намагатися використовувати кортикостероїдні або антигістамінні препарати. Їх може призначити тільки лікар і тільки коли має місце алергічна природа хвороби. При пелюшковому дерматиті вони в 90% випадків неефективні.
Знизити роздратування шкіри допоможе купання у відварах череди, розчині слабкої марганцівки. При виникненні попрілостей з’явилися після нового прикорму потрібно на час виключити з харчування.
Лікар може порадити використання протизапальних кремів і мазей, можливо эмоленты. Хорошим ефектом володіють кошти Бепантен, Д-Пантенол, Ціндол, мазі з ланоліном, їх наносять тільки на попередньо промиту і просушену шкіру дитини.
Порошок Банеоцин накладається на подразнення шкіри при приєднанні вторинної інфекції – це можна робити тільки за рекомендацією лікаря, оскільки в його склад входять антибіотики. Деякі мами примудряються використовувати банеоцин регулярно як присипки, як тільки у дитини з’являються симптоми. Пам’ятайте, що самолікування антибіотиками дуже небезпечно.
При підозрі на бактеріальну інфекцію педіатр може призначити взяття бактеріологічного посіву на патогенний збудник, дисбактеріоз, аналіз крові. Принципи лікування дерматиту у дорослих схожі з терапією захворювання у дітей.
Профілактика
Пелюшковий дерматит з важким протіканням доставляє чимало страждань дитини, тому батьки повинні зробити всі заходи по профілактиці захворювання. Основні профілактичні заходи досить нескладні і дотримуватися їх може будь-яка людина.
- Правильне використання і вибір памперсів. При покупці потрібно вибирати моделі добре пропускають повітря. Памперс повинен ідеально сидіти на тілі дитини, тобто не повинен тиснути і спадати.
- Використання вологих серветок для протирання шкіри під час прогулянок, в умовах коли малюка неможливо помити у воді. Серветки потрібно вибирати саме дитячі, а при виникненні висипів на них змінити марку.
- Підгузник змінюється після кожного спорожнення кишечника і не рідше ніж раз на 4 години. Після зняття памперса малюка потрібно підмити і обробити складк і шкіру в паховій області захисним дитячим кремом.
- Використовувати крему з сильними ароматами для обробки шкіри дитини не можна.
- Малюк кожен день повинен приймати повітряні ванни.
Профілактичні заходи і постійний догляд за шкірою запобіжить появу не тільки попрілостей, але й інших більш серйозних проблем зі шкірою.
Пелюшковий дерматит по-народному називається попрілістю. З’являється у новонароджених і грудних дітей на статевих органах, в області сідниць, на внутрішній стороні стегон. Дратівливими факторами виступають вологі пелюшки і підгузники. Захворювання доставляє великий дискомфорт дитині, через що він весь час вередує і неспокійно спить. Початкова стадія хвороби не вимагає застосування ліків, досить провести гігієнічну процедуру з використанням дитячого крему, і влаштувати дитині повітряну ванну. У запущених випадках звичні крему не допомагають.
Що таке і як виглядає пелюшковий дерматит
Пелюшковий, або памперсній дерматит — це результат тривалого впливу на шкіру просоченого сечею або каловими масами памперса (пелюшки). Найчастіше попрілість виникає в меж’ягодічние і пахових складках. Загальні ознаки пелюшкового типу дерматиту:
- Шкіра запалюється, стає набряклою і червоною.
- В складках шкіри з’являється білуватий наліт і лущення.
- Поблизу складок утворюється дрібна папульозна (вузликова) висип.
При відсутності лікування пелюшкового або памперсній запалення ускладнюється папульозно-бульбашкової висипом. На місці бульбашок, що лопнули утворюється мокнутие і ерозійні ранки.
Причини виникнення хвороби
Памперсній або пелюшковий дерматит у новонароджених може виникнути через наступних типів впливу:
- Механічне — зазвичай проявляється до 3 місяців. Шкірний покрив у немовлят дуже тонкий, тісний контакт тільця малюка з одягом або памперсом викликає роздратування.
- Хімічне — ускладнює перебіг памперсній дерматиту, викликаного тертям. Запальний процес виникає від памперсів і пелюшок, просочених сечею, або від одягу, яка була випрана не відповідає для даного віку миючим засобом.
- Фізичне — порушення правил гігієни і несвоєчасна зміна підгузника призводить до появи попрілостей в складках шкіри. Тривала вологість викликає запальний процес, через що підвищується температура тіла. Такий стан призводить до важкої форми дерматиту.
- Інфекційне — непровітрюваних вологе середовище в памперсі забезпечує парниковий ефект живе на шкірі дитини умовно-патогенної мікрофлори (дріжджоподібних грибок Кандида, стрептококи, стафілококи). Мікроби починають інтенсивно розмножуватися і проникають в глибокі шари шкіри, ніж провокують появу хворобливих ран на тілі дитини.
Частота виникнення пелюшкового дерматиту у малюків, які перебувають на грудному вигодовуванні, набагато нижче. Пояснюється це мінімальною кількістю травних ферментів в калі, дратівливо впливають на чутливу шкіру. До цієї пелюшковим хвороби також схильні немовлята з атопічним і себорейний дерматит.
У нормі зрілий шкірний покрив має водно-ліпідну захист (плівку) і кислотно-лужний баланс (pH) від 45 до 60. Останній показник сприяє роботі ферментів, які беруть участь в складанні ліпідного бар’єру рогового шару — суміш поту, шкірного сала і відмерлих клітин епідермісу. Забезпечує йому захисну функцію, і не дозволяє колонізуватися патогенної мікрофлори. У новонароджених pH шкіри близький до нейтрального (67-7), особливо в себорейний зонах. Це стає причиною різних дерматологічних захворювань, в тому числі дерматиту в області сповивання.
Класифікація та форми захворювання
Пелюшковий дерматит у немовляти може мати різне місце локалізації, тому його поділяють на підвиди:
- Періанальний — захворювання вражає шкіру навколо заднього проходу немовляти. Провокуючим фактором виступають ферменти калових мас. Запалення в області ануса виникає, навіть якщо мама вчасно обтерла малюка вологими серветками. Частинки калу залишаються на тілі. Тому кожен раз після випорожнення забруднену шкіру необхідно мити теплою водою.
- Паховий — запальний процес зачіпає тільки пахові складки. Попрілості виникають через дратівливих властивостей сечі, яка там залишається. Поганий догляд за шкірою також сприяє розвитку грибкової інфекції, при якій всередині складок утворюється білуватий наліт. При відсутності лікування під нальотом виникають кровоточать ерозії.
- Дерматит статевих органів (ізольований) — даний тип памперсній дерматиту виникає, якщо сеча малюка містить багато солей, які обпалюють шкірний покрив. Таке трапляється, коли організм відчуває дефіцит вологи.
Клінічна шкала ступеня тяжкості памперсній дерматиту представлена наступними формами:
- Легка — характеризується незначним почервонінням шкірного покриву (менше 2%), можливі поодинокі папули або легка сухість ураженої ділянки.
- Помірно легка — ледь помітне роздратування охоплює від 2 до 10% шкірного покриву в області сповивання. Може спостерігатися значне почервоніння менше, ніж 2% шкіри. Можлива невелика сухість або розсіяні по тілу поодинокі папули.
- Середня — запальний процес займає від 10 до 50% шкіри, почервоніння слабо виражене. Також при цій формі може спостерігатися сильне запалення менше 2% шкірного покриву, з наявністю папул і лущення.
- Помірно важка — почервоніння або займає більше 50% площі в області сповивання, або до 10%, але запалення занадто інтенсивно. В обох випадках може спостерігатися сухість, папули і лущення, або набряклість з висипом (кілька десятків одиничних бульбашок).
- Важка — більше 10% шкірного покриву займає сильно виражене почервоніння з папулами і лущенням або набряком, бульбашками, гнойничками і мокнутием. Можуть спостерігатися великі ділянки з групами злилися папул або пухирців і гнійників.
Перші ознаки і симптоми
Пелюшковий вид дерматиту у новонародженого починається з легкого почервоніння і роздратування невеликих ділянок шкіри в області сповивання. Захворювання розвивається протягом 1-15 доби:
- Спочатку область сповивання чиста, але вже відрізняється підвищеною сухістю і наявністю одиничних папул.
- Потім порушується бар’єрна функція шкіри. Якщо в цей період не вжити жодних заходів, то на тілі дитини з’являються добре помітні запалені ділянки.
- Пелюшковий висип поки не поширюється за зону, яка піддалася тертю або впливу сечі і калу, але в пахових складках з’являються попрілості і висипання.
Перші симптоми памперсній дерматиту легко усуваються за допомогою протизапальної мазі. Складки шкіри швидко очищаються від попрілостей і висипань, але це за умови, що захворювання не було викликано алергією, наприклад, на дитяче миючий засіб або крем.
Чим і як лікувати пелюшковий дерматит
Лікування пелюшкового дерматиту у дітей проводять з урахуванням ступеня тяжкості. Терапія легкої і середньої форми шкірної хвороби не вимагає госпіталізації — дерматит швидко виліковується кремами. 
Ніколи не використовуйте крем і присипку одночасно, так як в результаті цього утворюються дрібні грудочки, які травмують шкіру дитини! Важка форма памперсній дерматиту у малюка може бути симптомом нестачі поживних речовин в організмі, тривалого розладу кишечника або вродженої патології сечостатевої системи. Тому нехтувати стаціонарним лікуванням батькам не варто.
Медикаментозне лікування
Щоб дізнатися, як швидко вилікувати пелюшковий дерматит, батьки повинні своєчасно показати дитину педіатру. Лікування памперсній дерматиту передбачає застосування місцевих медикаментозних препаратів, які здатні швидко відновити уражений шкірний покрив і зміцнити його бар’єрний шар. Список препаратів:
- Декспантенол 5%. Цей крем від пелюшкового дерматиту містить однойменне діюча речовина, яка є безпечним для грудних дітей. Засіб має слабку протизапальну дію, має регенеруючу ефектом, покращує місцевий обмінний процес, забезпечує зволоження шкіри. Аналогами препарату є гелі, мазі і креми з назвою Д-пантенол і Бепантен.
- Тетрациклінова мазь — антибактеріальний препарат, призначається за наявності гнійничкових елементів висипу. Гнійники вказують на приєднання бактеріальної інфекції (стрептококи, стафілококи).
- Крем Деситин. Містить окис цинку, яка забезпечує препарату протизапальний і антисептичний ефект. Деситин має здатність до адсорбції (поглинання), тому його призначають при пелюшковому мокнучі дерматиті.
- Протигрибкова мазь (Клотримазол, Міконазол) — застосовується по черзі з ранозагоювальні препаратами, коли до дерматиту приєдналася грибкова інфекція.
Якщо дерматит в області сповивання довго не проходить, то одночасно з іншими мазями дитині прописують топические глюкокортикоїди (гормональні препарати). Зазвичай це трапляється, коли організм дитини піддається вторинного інфікування.
Народні методи лікування
Вилікувати грудного малюка від пелюшкового дерматиту в домашніх умовах можна, якщо уражені області мають легку червоність і поодинокі папули.
Масло із звіробою
Інгредієнти:
- суха трава звіробою — 2 ст. л .;
- оливкова олія — 05 склянки.
Як приготувати: зробити водяну баню. Каструльку з невеликою кількістю води ставлять на середній вогонь. У неї опускають другу каструлю поменше, в якій буде готуватися масло. Другу ємність повинні утримувати над киплячою водою її ж вушка. Траву заливають маслом і варять протягом 30 хвилин. Після охолодження ліки проціджують. Зберігають на полиці холодильника. Як використовувати: звіробійним маслом протирають уражені дерматитом області 3 рази в день до одужання. Результат: засіб надає антисептичний, протизапальний, пом’якшувальний, протисвербіжну і відновлювальний ефект.
Оливкова олія, на відміну від соняшникової, є гіпоалергенним, тому інгредієнти рецепту краще не міняти.
Ванна з вівсяним настоєм
Інгредієнти:
- овес (продається в аптеці) — 2 ст. л .;
- крутий окріп — 1 стакан.
Як приготувати: зерно всипати в термос, залити окропом, через 1 годину процідити. Як використовувати: настій додати в ванночку при купанні, дитину потрібно потримати у воді не менше 10 хвилин. Застосовувати щодня до одужання. Результат: вівсяний настій надає пом’якшувальну, протизапальну та загоює вплив. Знімає свербіж і усуває лущення.
Примочки від мокнущего дерматиту
Інгредієнти:
- ромашка;
- низка;
- календула.
Як приготувати: 4 ст. л. трав’яного збору всипати в 05 л банку, залити крутим окропом. Процідити через 40 хвилин. Як використовувати: просочити бавовняну тканину настоєм і прикласти її до запаленої області на 5-10 хвилин. Процедуру проводити 3-4 рази в день. Результат: рідина підсушує мокнучі ранки, надає антисептичний і протизапальний ефект.
Якщо памперсній дерматит не проходить протягом 3 днів, то можливо, що його причина полягає не в зовнішніх дратівливих факторах, а всередині організму. Таку проблему здатний вирішити тільки фахівець.
Профілактичні рекомендації
Освоївши правила гігієни новонароджених, можна не боятися, що роздратування торкнеться ніжну шкіру дитини. Заходи щодо запобігання пелюшковим висипу включають в себе:
- Часту зміну памперсів — кожні 2 години для новонароджених, після 1 місяця життя — кожні 3-4 години. Не рекомендується використовувати для обтирання тільця дитини вологі серветки. Вони не так безпечні, як стверджує виробник. Часто саме вологі серветки подразнюють тіло малюка. Тому краще кожен раз підмивати його теплою водою без мила. Між перевдяганням рекомендуються повітряні ванни не менше 10 хвилин.
- Купання. До 1 року потрібно готувати ванни з додаванням череди. Якщо після купання шкірний покрив малюка дуже сухе, то його рекомендується протерти оливковою олією (стерилізованих на паровій бані) з допомогою ватного диска. Вода для купання повинна бути теплою (близько 40 ° С). Миючий засіб повинен мати злегка кислий або нейтральний рН (65-7). Для догляду за дитиною підійде рідке крем-мило: Алое Віра, Оригінальна або Ромашка. Тверді бруски стандартного дитячого мила краще використовувати для прання пелюшок і одягу новонародженого.
- Годування. Діти, що знаходяться на грудному вигодовуванні, менш схильні до дерматологічних захворювань, в тому числі памперсній дерматиту. Їх кал містить менше травних ферментів, через що не так дратує шкіру. Тому, якщо є можливість, до 6 місяців дитину краще годувати грудьми.
Деякі мами після купання малюка посипають його тіло і складочки в області сповивання тальком. Засіб добре вбирає вологу, що начебто дозволяє виключити пелюшковий висип. Але нова порція сечі змушує тальк скочуватися. В результаті речовина починає діяти дратівливо.
Загрузка…
