Пелюшковый дерматит что это такое
Пелюшковый дерматит вызывает массу неприятных ощущений у малыша.Как его предотвратить и для чего нужны воздушные ванны?
Пелёночный, пелюшковый дерматит (он же подгузниковая сыпь или эритема ягодиц) — клинический синдром, который в той или иной степени проявляется у большинства грудничков. Вследствие неправильного ухода, предрасположенности малыша к аллергии или даже в результате ношения слишком тесных подгузников на детской попке обнаруживается покраснение и отечность. Как лечить дерматит и в дальнейшем избежать неприятных проявлений?
Синдром мокрых пеленок — причины и симптомы
В переводе с «врачебного» на русский, пелюшковый дерматит — это результат длительного контакта кожи и мочи (пропитанных мочой пеленок, «полного» памперса). Если на коже ребенка появилось покраснение, сыпь, микротрещинки или гнойнички — это не значит, что родители неправильно за ним ухаживают. Даже после ночного сна в памперсе, когда малыш чувствует себя сухо и комфортно, может возникнуть дерматит (особенно если внутри памперса была не только моча, но и кал).
Симптомы:
- Покраснение и/или отечность;
- Микротрещины;
- Гнойнички, пузырьки с жидкостью;
- Язвочки (в тяжелых случаях).
Возникает пелюшковый дерматит, очевидно, только у грудничков и детей пелёночного возраста, которые не могут контролировать естественные потребности. Чаще всего пелюшковый синдром заполучают, предрасположенные к аллергии. Кроме того, с большей вероятностью дерматит возникает у детей, которые много времени проводят в сухих и теплых помещениях, где потеря жидкости происходит активнее.
Лечение и профилактика: в чем польза воздушных ванн
Как и все детские болезни, пелюшковый синдром необходимо лечить под чутким руководством и только после консультации педиатра, не исключительно просмотрев фото и рекомендации в интернете. Особенно это касается тех случаев, когда дерматит уже прошел первые стадии развития, и покраснение сменилось более серьёзными и болезненными проявлениями. Тем не менее, в аптеке вы найдете массу средств, специально предназначенных для лечения распространенного синдрома. «Сухой» дерматит (шелушение, трещинки) необходимо увлажнять, «мокрый» (гнойнички, пузырьки, язвы) — сушить.
Главный принцип лечения и профилактики пелёночного дерматита — воздушные ванны. Как часто бы родители не меняли подгузники, купали ребенка и ухаживали за его кожей, лучше всего на нее влияет именно контакт с воздухом. Не забывайте, что у детей кожа восстанавливается намного быстрее, чем у взрослых. Стоит всего несколько дней «побегать с голой попкой», и все неприятные проявления пройдут.
Еще одна мера профилактики — правильный выбор подгузников. Ничтожный процент молодых мам в XXI веке пользуется исключительно пеленками, отвергая «новомодные» способы ухода. Но, тем не менее: памперсы снижают остроту проявлений и саму вероятность заполучить пеленочный дерматит. Во-первых, они впитывают жидкость и не позволяют моче непрерывно воздействовать на кожу, во-вторых, разделяют кал и мочу — мочевая кислота в сочетании с аммиаком вызывают сильное раздражение.
Выбрать подгузники правильно, значит, верно подобрать размер. Они должны плотно облегать фигуру ребенка, не иметь просветов и тем более не врезаться в кожу. Что касается марки и модели, то практически все современные памперсы в средней ценовой категории обладают сходными характеристиками.
Чего делать не стоит, если у ребенка пелюшковый недуг: обрабатывать поврежденные участки йодом, зеленкой, марганцовкой или другими традиционными средствами для лечения всех болезней. Это спровоцирует сильные болевые ощущения и затруднит постановку правильного диагноза педиатром.
Таким образом, предотвратить пелёночный дерматит и избавиться от него очень просто: выбирайте памперсы и позволяйте ребенку чаще находиться голышом — тогда его кожа будет чистой, нежной и здоровой.
Статья представлена в ознакомительных целях. Назначение лечения должно производиться только врачом!
Источник
- Причини
- Симптоми
- У дорослих
- Лікування
- Профілактика
Частота виникнення пеленочных дерматитів збільшилася з часу винаходу памперсів. Цей факт доведено медичними дослідженнями, і справа тут не в поганих якостях памперсів, а переважно у відсутності елементарних знань при його використанні.
Причини
Пелюшковий дерматит – це роздратування шкірного покриву, що виражається в появі гіперемії, мокнующих плям, висипань. Причинами захворювання стають банальні фактори, серед яких на перше місце виходять:
- Неправильне використання підгузників;
- Хімічні подразники, що містяться в сечі і калі (контактний д-т);
- Мікроорганізми.
У деяких дітей виявляється вроджена схильність до виникнення дерматитів, особливо АтД. Така закономірність виявляється у малюків, батьки яких страждають алергічними захворюваннями. Так само у них можливий алергічний д-т. Пік реєстрації пелюшкового дерматиту припадає на вік дитини від 6 місяців до року, тобто в той період, коли малюк стає більш рухомим, а його раціон харчування починає збагачуватися новими продуктами харчування.
Правильне використання памперса не шкодить дитині, більше того зручно для самого малюка і його мами. Памперс повинен змінюватися не рідше ніж раз на 4 години, в іншому випадку в тісному просторі шкіра дитини починає мокнути, під дією вологості і при відсутності повітря у дитини з’являється роздратування шкіри.
Малюк не повинен цілий день носити підгузники, ідеальним варіантом є їх використання під час прогулянок і в нічні години. Якісний памперс повинен вбирати всю рідину, не залишаючи на поверхні вологості, а його розміри повинні повністю підходити до тіла малюка.
Симптоми
Невелике почервоніння на сідницях, в пахових складках, навколо статевих органів дитини лікарем педіатром вже визначається як пелюшковий дерматит. Надалі до першої симптоматиці може приєднатися дрібноточковий висип, поява мокрих плям.
Маленька дитина важко реагує на найменше роздратування шкірного покриву, стає примхливим, млявою, відмовляється від їжі, порушується нічний сон. Запалення посилюється в тих місцях, де шкіра постійно стикається з сечею і компонентами калу.
Одночасне вплив сечі та калу багаторазово підсилює запалення подразненої шкіри, з’являються великі по площі висипання, набряклість. Ознаки захворювання посилюються в теплу і суху погоду, так як сеча стає концентрованою, і значить, у невеликому її кількості спостерігається велике скупчення аміаку та інших їдких сполук.
У ослаблених захворюваннями або недоношених дітей бар’єрні функції шкіри недостатньо функціонують і тому до звичайного подразнення шкіри може приєднатися негативний вплив патогенних мікроорганізмів – грибків, бактерій.
При впливі дріжджоподібних грибків розвивається такий стан як кандидозний пелюшковий дерматит. При приєднанні до протікання пелюшкового дерматиту грибка, стан шкіри погіршується, з’являється сильний набряк, надмірне почервоніння тіла, шкірні роздратування виходить на стегна, покриває всю поверхню сідниць і статевих органів.
Увага! Контент може виявитися неприємним для перегляду
Діагноз кандидозного пелюшкового дерматиту виставляється, якщо звичайна попрілість не проходить через три дні за умови здійснення правильного догляду. Кандидозний дерматит може виникнути і після терапії інших захворювань антибіотиками.
Пелюшковий дерматит включає в себе різні стану шкірного покриву і тому має класифікацію:
- Потертості – шкіра червоніє в тих місцях тіла, де спостерігається найбільше стикання з підгузником, пелюшками або повзунками. Даний вид дерматиту протікає легко і зникає самостійно після виключення причини.
- Крайовий дерматит – почервоніння шкіри з’являються в тих місцях, де шкіра дитини контактує з гумкою підгузників, на стегнах.
- Періанальний дерматит – почервоніння шкіри складок, які знаходяться навколо ануса. Виникає переважно у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Вживаються дитиною суміші збільшують кислотність калу, що і є подразником шкіри.
- Атопічний дерматит супроводжується сильним свербінням і подразненням шкірного покриву. Симптоми захворювання визначаються і на обличчі, ручках дитини, шиї. Дана форма дерматиту характерна для дітей старше шести місяців, саме в цей час діти починають пробувати нові, іноді алергенні для них продукти харчування.
- Себорейний дерматит. Крім почервоніння і висипання в паховій області у дитини з’являються бляшки, покриті жирної жовтуватою корою, на голові і тулубі.
- Кандидозний дерматит розвивається в ослаблених дітей та після лікування антибіотиками. В паху і на сідницях з’являються яскраво – червоні висипання, іноді гнійнички.
- Імпетиго виникає під впливом стафілококів і стрептококів на запалену шкіру. Клінічна картина відображається появою пухирів різної форми, на яких після розтину з’являється коричнева скоринка. Висипання можуть поширюватися на стегна, живіт, спину.
Може бути актуально і у дорослих
Хоча пелюшковий дерматит переважно дитяче захворювання, що реєструються випадки його появи у дорослих. В основній своїй масі – це лежачі хворі, що не контролюють сечовипускання і випорожнення кишечника. Сеча дорослих людей містить більшу кількість виділених продуктів розпаду, тому ознаки дерматиту у них розвиваються при найменшому затримання біологічної рідини на шкірі. Лікуючими пацієнтами в більшості випадків є літні люди зі зниженою регенерації шкірного покриву, ця особливість організму також впливає на швидке виникнення дерматитів.
Запалення шкіри у дорослих пацієнтів виражається в її роздратуванні, появу червоних плям, сухості, лущення. Подразнення шкіри може посилитися, якщо пацієнт приймає ферменти для лікування хвороб травної системи. Пелюшковий дерматит у дорослих призводить до розвитку пролежнів, лікувати які важко, а їх інфікування може призвести до серйозних ускладнень.
Принципи лікування
Вже при перших проявах симптомів батькам необхідно знати, як лікувати пелюшковий дерматит. Затягування процесу може призвести до приєднання вторинної інфекції і до обширного ураження шкіри з включенням в патологічний процес не тільки верхнього шару епідермісу, але і глибоко розташованих шарів.
Шкіра малюка в перші роки його життя досить ніжна і не володіє такими бар’єрними властивостями, як у дорослого, тому найменше запалення здатне заподіяти чималі страждання вашій дитині.
Лікування пелюшкового дерматиту полягає в правильному догляді за шкірою. Необхідно своєчасно міняти мокрі пелюшки, підгузки.
Після появи подразнення необхідно довести до максимуму контакту голої шкіри дитини з повітрям, тобто малюк велику частину дня повинен проводити голяка. Намагайтеся обходитися без препаратів, тому що головний спосіб лікування в даному випадку – повітряні ванни.
Не потрібно намагатися використовувати кортикостероїдні або антигістамінні препарати. Їх може призначити тільки лікар і тільки коли має місце алергічна природа хвороби. При пелюшковому дерматиті вони в 90% випадків неефективні.
Знизити роздратування шкіри допоможе купання у відварах череди, розчині слабкої марганцівки. При виникненні попрілостей з’явилися після нового прикорму потрібно на час виключити з харчування.
Лікар може порадити використання протизапальних кремів і мазей, можливо эмоленты. Хорошим ефектом володіють кошти Бепантен, Д-Пантенол, Ціндол, мазі з ланоліном, їх наносять тільки на попередньо промиту і просушену шкіру дитини.
Порошок Банеоцин накладається на подразнення шкіри при приєднанні вторинної інфекції – це можна робити тільки за рекомендацією лікаря, оскільки в його склад входять антибіотики. Деякі мами примудряються використовувати банеоцин регулярно як присипки, як тільки у дитини з’являються симптоми. Пам’ятайте, що самолікування антибіотиками дуже небезпечно.
При підозрі на бактеріальну інфекцію педіатр може призначити взяття бактеріологічного посіву на патогенний збудник, дисбактеріоз, аналіз крові. Принципи лікування дерматиту у дорослих схожі з терапією захворювання у дітей.
Профілактика
Пелюшковий дерматит з важким протіканням доставляє чимало страждань дитини, тому батьки повинні зробити всі заходи по профілактиці захворювання. Основні профілактичні заходи досить нескладні і дотримуватися їх може будь-яка людина.
- Правильне використання і вибір памперсів. При покупці потрібно вибирати моделі добре пропускають повітря. Памперс повинен ідеально сидіти на тілі дитини, тобто не повинен тиснути і спадати.
- Використання вологих серветок для протирання шкіри під час прогулянок, в умовах коли малюка неможливо помити у воді. Серветки потрібно вибирати саме дитячі, а при виникненні висипів на них змінити марку.
- Підгузник змінюється після кожного спорожнення кишечника і не рідше ніж раз на 4 години. Після зняття памперса малюка потрібно підмити і обробити складк і шкіру в паховій області захисним дитячим кремом.
- Використовувати крему з сильними ароматами для обробки шкіри дитини не можна.
- Малюк кожен день повинен приймати повітряні ванни.
Профілактичні заходи і постійний догляд за шкірою запобіжить появу не тільки попрілостей, але й інших більш серйозних проблем зі шкірою.
Источник
Пеленочный дерматит у детей – воспаление чувствительной детской кожи, возникающее под воздействием внешних раздражающих факторов. В связи с тем, что наиболее тесный контакт имеют с кожей пеленки или подгузники, то именно с этим и связано название заболевания – “пеленочный”. Более распространенное в народе наименование пеленочного дерматита – опрелость.
Чаще всего пеленочный дерматит у младенцев наблюдается в ягодичной зоне или на внутренней поверхности бедра, где к коже плотно прилегают подгузники или одежда
Причины появления пеленочного дерматита
Пеленочный дерматит у грудничков наблюдается в области ягодиц и внутренней поверхности бедер. На его появление влияют несколько факторов:
- механические раздражители – ткань или подгузник трется о нежную кожу малыша;
- химическое воздействие – негативное влияние аммиака, ферментов стула и солей жирных кислот;
- физические факторы – избыточная потливость, влажность и температура влияют на появление опрелостей;
- нарушение микрофлоры – кишечная палочка и другие патогенные и условно-патогенные микроорганизмы.
Пеленочный дерматит у новорожденных наиболее часто возникает из-за нарушений общих правил гигиены. Использование недопустимых марлевых подгузников и пеленок, несвоевременная смена мокрого или грязного подгузника увеличивает опасность возникновения опрелостей.
Нарушение микрофлоры грибами рода Candida также негативно влияет на протекание воспалительного процесса. Пеленочный дерматит не является формой кандидоза кожи, но наличие грибковой инфекции делает заболевание еще более серьезным или может спровоцировать появление опрелостей у ребенка при условии неправильной гигиены.
Есть ряд детских болезней, с которыми вероятность заболеть пеленочным дерматитом резко увеличивается – аллергия, атопическая экзема, нарушение водно-солевого обмена, непостоянный стул, повышенное содержание аммиака в моче, иммунодефицит.
Подгузники против пеленок
Бытует распространенное мнение, что ношение подгузников вредно для здоровья малыша, но это совершенно не так. Пеленочный дерматит возникает значительно реже у деток, носящих подгузники, по сравнению с детками, мамы которых используют для пеленания марлевые или тканевые прокладки. Правильное использование и своевременная смена подгузников сводят к минимуму опасность получения опрелостей.
Подгузники следует носить примерно до полутора лет – слишком ранняя их отмена может сформировать неправильный гигиенический навык. Ранний «выброс» памперсов также необоснован и в плане приучения ребенка к горшку, что подробно описано в статьях по данной теме.
Особенности пеленочного дерматита
Пеленочный дерматит по некоторым данным охватывает от 30 до 50% грудных детей, наиболее распространена болезнь среди девочек. Воспаление может быть локализованным с небольшой площадью поражения в виде красноты на коже, встречаются и более тяжелые случаи пеленочного дерматита с глубоким повреждением кожных покровов.
Симптомы пеленочного дерматита:
- Покраснение кожи малыша в области промежности, паха, ягодиц (рекомендуем прочитать: фото сыпи в паху у ребенка ). Возможно наличие пузырьков с жидкостью, а также шелушение. Гиперемия (покраснение) на начальной стадии пеленочного дерматита локальна, но с течением болезни вероятно распространение воспаления на большие участки и увеличение глубины поражения.
- Тяжелые формы заболевания характеризуются появлением гнойников, отеков и инфильтрацией тканей.
- Малыш плохо спит, капризничает, плачет, ведет себя беспокойно и плохо кушает.
Дети на искусственном вскармливании чаще подвержены пеленочному дерматиту с характерным воспалением области ануса в связи с щелочной средой кала, что не свойственно детям на грудном вскармливании. Таким образом, мамы деток-искусственников должны уделять особое внимание правильному уходу за детской попкой.
Неправильно подобранный размер подгузника, врезающиеся края – внешние причины, обостряющие пеленочный дерматит. Механическое воздействие на кожу проявляется в паховых и ягодичных складках, а также в нижней части живота. Покраснение в этих областях значительно усиливается, если к указанным негативным воздействиям присоединяются и другие раздражающие факторы.
Кандидозный пеленочный дерматит, осложненный грибками рода Candida, характеризуется появлением участков с ярко-красными воспалениями и белыми гнойничковыми образованиями. Причиной безрезультативности лечения в течение 3 дней может быть как раз грибковый характер пеленочного дерматита.
Постановка диагноза
Для диагностики пеленочного дерматита достаточно осмотреть ребенка и собрать всю возможную информацию для выставления точного диагноза. Пеленочный дерматит часто похож по признакам на аллергию, которая появляется у малыша на новое гигиеническое средство (мыло, салфетки, памперсы, крем или пенка для купания) (рекомендуем прочитать: как лечится аллергия на памперсы?).
Лечение
Родители часто задают вопрос: какими средствами лечить опрелости самостоятельно, не прибегая к помощи врачей? Очень популярной стала методика лечения доктора Комаровского: нехитрые и безопасные принципы этой методики помогут избавить любимого ребенка от пеленочного дерматита в самые короткие сроки. Упомянем, что возникновение опрелостей – ошибки в уходе за нежной детской кожей.
Отмечено, что использование одноразовых подгузников снижает возможность возникновения опрелостей в разы, тогда как риск получить воспаление при использовании пеленок и марлевых подгузников значительно выше. При подборе одноразовых трусиков или подгузников тщательно следите, чтобы они не давили и не натирали кожу малыша. Подгузник должен застегиваться легко и не создавать искусственных складок кожи.
При лечении пеленочного дерматита обратите внимание на характерные особенности заболевания:
- влажная поверхность кожи с мокнутиями говорит о том, что следует применять для обработки крем;
- наличие корочек и очагов шелушения предполагает использование мази.
Родители должны обеспечить максимально возможный доступ воздуха к поврежденным участкам кожи – в идеале надо дать малышу побыть голеньким. Через 2-3 дня лечения будут заметны значительные улучшения.
Подгузники должны подходить малышу по размеру, быть качественными и гипоаллергенными. Большое значение в профилактике дерматита имеет своевременная замена одноразового гигиенического средства
Соблюдение правил гигиены
Каждый родитель должен ответственно подходить к уходу за детской кожей:
- После того, как ребенок покакал или пописал, подгузник надо сменить.
- Область ягодиц, бедер и промежности тщательно промыть теплой водой, не забыть про складочки.
- Из гигиенических средств можно использовать гипоаллергенное детское мыло или обойтись совсем без него. Другие средства для мытья лучше не использовать.
- Влажную кожу аккуратно промокнуть мягким полотенцем, избегая растирания поврежденных участков.
- Нанести лечебное средство (о них будет написано ниже) на пораженную кожу.
- Оставить ребенка голеньким на 20-30 минут.
Самым действенным и безопасным способ избавления от пеленочного дерматита является сочетание указанных выше правил гигиены с проведением воздушных ванн, т.е. обеспечением контакта раздраженной кожи с воздухом.
Медикаменты, кремы и мази
Лечение заболевания рекомендуется производить следующими препаратами:
- Оксид цинка, содержащийся во многих мазях такого назначения, оказывает стягивающее действие и снижает раздражающий фактор от кала и мочи ребенка. Хорошим вариантом будет «Деситин».
- Мази противомикробного направления – например, «Драполен», являются антисептиками и одновременно защищают, увлажняют поврежденную кожу.
- Заживляющие мази с декспантенолом – например, «Бепантен» («Пантенол», «Пантодерм»), помогают снять воспаление и стимулируют процесс регенерации поврежденных тканей.
- Пеленочный дерматит с сильными воспалениями лечится с помощью мазей с кортикостероидами. Выписываются такие препараты по назначению врача.
Важно отметить, что кожа в области раздражения может быть сухой (с шелушениями и трещинками), а может, напротив, – мокрой (мокнущей, т.е. со следами тканевой жидкости). Доктор Комаровский в книге “Начало жизни” обращает внимание, что “увлажнять сухое и сушить нужно мокрое”, т.е. в первом случае необходимо использовать масла и жирные кремы, а во втором – присыпки и подсушивающие мази.
Одновременное использование крема и присыпки недопустимо. Комочки, образующиеся в результате соединения данных средств, повреждают нежную кожу ребенка. Если за время лечения не заметны улучшения, родителям следует обратиться за помощью к педиатру.
Мазь Бепантен – одно из самых популярных средств для лечения пеленочного дерматита, желательно держать ее в домашней аптечке (подробнее в статье: как использовать Бепантен при аллергии у новорожденных?)
Домашнее лечение пеленочного дерматита стоит перенести в лечебное учреждение, если у ребенка заметны следующие признаки:
- Повышение температуры тела, связанное с пеленочным дерматитом. Пеленочный дерматит в запущенных формах характеризуется наличием гнойничковых образований.
- Заметно значительное уплотнение кожного покрова и увеличивается площадь воспаления, цвет кожи может стать багровым или даже синюшным.
- Безрезультативная борьба с пеленочным дерматитом в течение 3-5 дней.
- Замедление физического и психического развития, обусловленное развитием пеленочного дерматита.
Профилактика
Перечислим профилактические меры, способные предотвратить появление раздражения:
- Пеленочный дерматит менее вероятен при условии полного отказа от использования присыпки.
- В качестве подходящей альтернативы можно использовать крем под подгузник или кремы на основе декспантенола.
- Следите, чтобы подгузник был всегда сухим. Едва он становится грязным или мокрым, немедленно меняйте – смена подгузника, таким образом, будет происходить минимум 8 раз в день.
- Не используйте марлевые подгузники и пеленки.
- При покупке подгузников ориентируйтесь на пол ребенка. Производители усиливают впитывающий эффект в тех местах, которые намокают у мальчиков и девочек быстрее.
- Регулярно давайте ребенку дозу витамина Д (для профилактики рахита у ребенка) до трех лет. Недостаток витамина Д влияет на снижение иммунитета и увеличивает потливость, что может вызвать развитие пеленочного дерматита.
Видео-советы по борьбе с дерматитом от мам и врачей
Врач-педиатр 2 категории, аллерголог-иммунолог, окончила БГМУ Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию. Подробнее »
Источник
